З держбюджету профінансують створення інформаційних програм на понад 572 мільйони
Джерело: Ярослав Железняк/Telegram
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що з початку березня Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” вже замовило послуг зі створення інформаційних програм та аудіовізуального твору на понад 572 млн грн.
Железняк прокоментував оголошені тендери щодо закупівлі медіа-контенту. Зауваживши, що наступного разу коли почує від деяких урядовців або депутатів про проблеми з бюджетом і те, як особливо зараз не вистачає фінансування, зокрема й на армію, то обовʼязково поставить запитання, як так сталося, що менше ніж за два тижні березня “Мультимедійна платформа іномовлення України” закупила “послуг з виробництва (створення) інформаційних програм та аудіовізуального твору” на 572,4 млн грн.
Він додав, що деякі тендери оголосили одразу на понад 100 млн грн. Тоді як найбільший тендер відбувся 13 березня, де лот на 190 млн грн отримав канал “Ми-Україна”.
Джерело: prozorro
Джерело: prozorro
Також з держбюджету планують профінансувати ще низку проєктів на 141, 139, 48 та майже 6 млн грн.
Народний обранець акцентував, що лише за два тижні березня тендерів провели на 572 млн грн.
Це навіть більше ніж Верховна Рада мала намір направити на музей Голодомору, — наголосив Железняк.
Раніше стало відомо, що за чотири місяці з державного бюджету на нове англомовне ЗМІ The Gaze витратили 60 млн грн, утім його мало читають та дивляться. ЗМІ створено ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України”, що фінансується з бюджету Міністерства культури та інформаційної політики.
Читайте також: “Репортери без кордонів” закликали уряд України відмовитися від телемарафону “Єдині новини”
У серпні 2023 року ТОВ “Мейнстрім пікчерз”, яка опосередковано пов’язана з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, отримала з держбюджету підряди вартістю 21 млн грн на виробництво серіалів. Загалом протягом 2023 року ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” уклала угоди на виробництво серіалів на 360 мільйонів гривень.
Також варто зауважити, що у 2023 році на виробництво контенту для двох телемарафонів – “Єдині новини” та FreeДом – витратили 842,2 млн грн. Кошти витратили Мультимедійна платформа іномовлення України та “Парламентський телеканал “Рада””, які належать до сфери впливу Міністерства культури та інформаційної політики.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- Українське товариство глухих розкритикувало переклад Нацвідбору на Єврбачення-2024 жестовою мовою, назвавши його “аматорським” та з переважно власною інтерпретацією матеріалу.
- Телеканал Рада оголосив тендер на 105 млн грн для створення телевізійних програм з метою забезпечення “цілодобового інформаційного марафону” “Єдині новини #UAразом”. Переможця обрали без конкурсу.
- Увечері 31 грудня 2023 року у межах національного телемарафону розповіли про передбачення Ванги на 2024 рік. З початку повномасштабного вторгнення функціонування марафону, створеного для достовірного інформування населення, коштував платникам податків 1,12 млрд.
- На початку лютого 2024 року, за даними опитування, 36% українців довіряють телемарафону “Єдині новини”, тоді як 47% виявили свою недовіру.
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що не бачить підстав для припинення телевізійного марафону “Єдині новини”, оскільки він створювався для транслювання повномасштабного вторгнення Росії, яке ще не припинилося.
- Очільник комітету Верховної Ради з питань свободи слова, нардеп Ярослав Юрчишин заявив, що не ініціюватиме закриття єдиного телемарафону. Водночас він вважає, що телемарафон може “не пережити” наступний рік, якщо не стане якіснішим.
21 квітня російські війська скерували безпілотники по території агропідприємства, унаслідок чого була пошкоджена сільгосптехніка та будівлі. Постраждалих внаслідок атаки немає.
У Воронезькій області РФ заарештували двох учасників війни проти України — Данила Астахова та Віталія Борисова — у справі про викрадення людей і вимагання.
21 квітня Японія представила найбільший за десятиліття перегляд правил експорту оборонної продукції, скасувавши обмеження на продаж зброї за кордон та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння.
У тимчасово окупованому Криму російська влада масово відбирає землю та будинки в людей, котрі до цього оформили ділянки через Росреєстр.
Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.