Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Джерело: Reuters

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У липні минулого року країни G7 підписали спільну декларацію на саміті НАТО у Вільнюсі, зобов’язавшись встановити з Україною “довгострокові зобов’язання та домовленості щодо безпеки”, які обговорюються на двосторонній основі.

Угоди передбачають продовження надання військової та безпекової допомоги, підтримку розвитку оборонно-промислової галузі України, навчання українських армійців, обмін розвідданими та співпрацю, а також підтримку кіберзахисту.

Сторони також узгодили негайно провести консультації з Києвом для визначення “відповідних наступних кроків” у разі “майбутнього російського збройного нападу”.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Київ наполягає, що домовленості повинні містити важливі та конкретні зобов’язання щодо безпеки, проте, ці угоди ніяк не замінять стратегічну мету вступу до НАТО. Західний альянс розглядає будь-який напад на одного з 32 членів Альянсу як напад на всіх відповідно до п’ятої статті Північноатлантичного договору.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

У Лондоні заявили, що угода формалізувала низку підтримки, яку країна “надавала і надалі надаватиме безпеці України, включаючи обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку, а також оборонно-промислову співпрацю”.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

Українська сторона відзначила як “дуже важливе” положення британської угоди, згідно з яким протягом 24 годин можуть проводитися консультації для надання швидкої та сталої допомоги.

Це, своєю чергою, виходить за межі “сумнозвісного” Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна отримала так звані “гарантії” безпеки від Великої Британії, Росії та Сполучених Штатів в обмін на відмову від третього у світі ядерного потенціалу та вивезення ядерної зброї зі своєї території.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.