Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Джерело: Reuters

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У липні минулого року країни G7 підписали спільну декларацію на саміті НАТО у Вільнюсі, зобов’язавшись встановити з Україною “довгострокові зобов’язання та домовленості щодо безпеки”, які обговорюються на двосторонній основі.

Угоди передбачають продовження надання військової та безпекової допомоги, підтримку розвитку оборонно-промислової галузі України, навчання українських армійців, обмін розвідданими та співпрацю, а також підтримку кіберзахисту.

Сторони також узгодили негайно провести консультації з Києвом для визначення “відповідних наступних кроків” у разі “майбутнього російського збройного нападу”.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Київ наполягає, що домовленості повинні містити важливі та конкретні зобов’язання щодо безпеки, проте, ці угоди ніяк не замінять стратегічну мету вступу до НАТО. Західний альянс розглядає будь-який напад на одного з 32 членів Альянсу як напад на всіх відповідно до п’ятої статті Північноатлантичного договору.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

У Лондоні заявили, що угода формалізувала низку підтримки, яку країна “надавала і надалі надаватиме безпеці України, включаючи обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку, а також оборонно-промислову співпрацю”.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

Українська сторона відзначила як “дуже важливе” положення британської угоди, згідно з яким протягом 24 годин можуть проводитися консультації для надання швидкої та сталої допомоги.

Це, своєю чергою, виходить за межі “сумнозвісного” Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна отримала так звані “гарантії” безпеки від Великої Британії, Росії та Сполучених Штатів в обмін на відмову від третього у світі ядерного потенціалу та вивезення ядерної зброї зі своєї території.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

В понеділок, 1 липня, Росія розпочала своє місячне головування в Раді безпеки ООН (РБ ООН) та скликала перше засідання, щоб затвердити порядок денний на наступний місяць й серед запланованих обговорень – атака на Севастополь.

У вівторок, 2 липня, до Києва з офіційним візитом прибув прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Це перший його візит з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Згідно з даними Wall Street Journal, НАТО планує розмістити високопоставленого посадовця в Києві в рамках нових заходів, спрямованих на посилення довгострокової підтримки України.

Станом на ранок 2 липня в Чорному та Середземному морях російські окупанти утримують на бойовому чергуванні три носії крилатих ракет “Калібр”, загальним залпом до 24 ракет.

Станом на 08:00 у вівторок, 2 липня, протягом минулої доби по всій лінії фронту відбулось 189 бойових зіткнень.