Пісторіус оголосив про реформу Збройних сил Німеччини у відповідь на загрозу з боку РФ

Джерело: Reuters

4 квітня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Ніхто не повинен думати про напад на нас як на територію НАТО. Ми повинні донести це, — заявив Пісторіус.

Міністр зауважив, що Бундесверу знадобляться додаткові 6,5 мільярда євро у бюджеті на 2025 рік, оскільки уряд працює над пошуком коштів, необхідних для досягнення давно знехтуваної мети витрат НАТО.

Згідно з новою структурою, центральне командування об’єднає два раніше окремі командування для внутрішнього та зовнішнього розгортання, забезпечуючи НАТО єдину точку контакту, в той час, як підрозділ кіберпростору зосередиться на гібридних загрозах, таких як кампанії з дезінформації.

Реструктуризація відбулася після того, як канцлер Олаф Шольц оголосив про кардинальні зміни в армії Німеччини після початку повномасштабної війни РФ проти України, пообіцявши модернізувати армію та збільшити витрати на оборону, щоб досягти цілі НАТО у 2% ВВП.

Пісторіус не робив жодних заяв про можливе відновлення військової служби в Німеччині, про що точаться дискусії на тлі загрози з боку РФ.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

У січні Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.

  • Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
  • Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
  • Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

Начальник штабу збройних сил Польщі Веслав Кукула заявив, що Польщі знадобиться набагато більша армія, чого може бути важко досягти, враховуючи старіння населення країни, якщо вона хоче захистити себе від війни.

Протягом дня, 5 жовтня, російські загарбники здійснили 61 обстріл прикордонних територій і населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 108 вибухів. 

Станом на 22:00 суботи, кількість бойових зіткнень на фронті збільшилась до 147.

Україна представить свій “план перемоги” на черговій зустріч із лідерами країн Контактної групи з питань оборони України (Рамштайн) в Німеччині 12 жовтня, повідомив Президент України Володимир Зеленський.

В партії “Слуга народу” заявили, що керівниця Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяна Крупа, яку викрили на незаконному збагаченні, була обрана депутатом, але не є членкинею партії.