Каллас закликала партнерів по НАТО тренувати українських військових безпосередньо в Україні
Джерело: Кая Каллас в інтерв’ю Financial Times
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала партнерів по НАТО дозволити своїм військовим інструкторам розгортати тренувальні місії українських оборонців безпосередньо на території України.
Каллас переконана, що союзники по НАТО не повинні побоюватися, що відправка військ в Україну становить ризик втягнути військовий альянс у війну з Росією.
За її словами, “є країни, які вже готують солдатів” (на території України – ред.), і вони робили це на свій страх і ризик. Вона додала, що 5 стаття про допомогу НАТО не запрацює автоматично, якщо російські війська нападуть на західних інструкторів.
Це не тотожно підходу у НАТО; автоматизму немає. Тому побоювання такої ескалації є безпідставними, – наголосила глава уряду.
Києву необхідно набрати і навчити сотні тисяч військових протягом наступних місяців, і було б ефективніше зробити це в Україні, а не транспортувати солдатів і зброю до Польщі чи Німеччини і назад, переконують українські та західні офіційні особи.
З огляду на те, що російські війська перевершують Україну в озброєнні та чисельності, і країні складно зберегти свої оборонні лінії проти більшої армії, європейські лідери почали змінювати свою позицію щодо того, як найкраще допомогти Києву.
Дехто каже: “Українці не повинні програти”. Інші кажуть: “Треба працювати для України і перемоги”. І це не одне й те саме, – акцентувала Каллас. – У нас може бути мета лише перемога, але Україна визначить, що це за перемога, — зазначила вона, додавши, що українське визначення перемоги – це повне звільнення своєї території.
Естонія є однією із найрішучіших прихильниць України та найбільшим військовим донором Києва у частці ВВП.
Зауважимо, уряд Естонії “серйозно” обговорює можливість відправки військ на захід України, щоб взяти на себе непрямі бойові дії, “тилові” завдання українських сил, аби звільнити останні для протистояння на фронті, заявив радник президента країни з питань національної безпеки Мадіс Ролл.
Ролл зауважив, що виконавча гілка влади наразі проводить аналіз потенційного кроку, і хоча він пояснив, що Естонія надасть перевагу будь-якому такому кроку в межах повноцінної місії НАТО – “щоб продемонструвати ширшу об’єднану силу та рішучість”, – він не виключив того, що Естонії діятиме у меншій коаліції.
Нещодавно глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що західні країни можуть відправити своїх воєнних інструкторів до України, щоб тут навчати українських військових.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів, генерал Чарльз Браун-молодший заявив 17 травня, що розгортання інструкторів НАТО виглядає неминучим.
З часом ми цього досягнемо, — зазначив він.
Також лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс зазначив, що глава РФ Володимир Путін намагається відтворити СРСР, що прямо загрожуватиме НАТО. Джеффріс наголосив на необхідності підтримувати Україну, зокрема у тому, щоб у разі прориву російських військ безпосередньо втрутитися у війну.
Зауважимо, НАТО у конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві червоні лінії, за якими можливе пряме втручання військ альянсу у російсько-українську війну. Так, Захід може втрутитися у повномасштабну війну, якщо РФ залучить Білорусь до протистояння, або якщо росіяни атакують країни Балтії, Польщу чи Молдову.
Слід акцентувати, що на цей час немає оперативних планів, які передбачають відправку військ, а лише оцінки можливих планів на випадок надзвичайних ситуацій – справжній крайній засіб – на випадок, якщо до війни будуть залучені треті сторони.
Зауважується, що 100 тисяч військових готові втрутитися, якщо Путін залучить інші країни.
Так, першу “червону лінію” зосереджено на можливості прориву оборони Києва на північному напрямку з боку РБ. Мовиться зокрема про пряму або опосередковану участь третьої сторони, наприклад Білорусі.
Тоді як друга “червона лінія” стосується військової провокації проти країн Балтії, Польщі або ж цілеспрямованого нападу на Молдову.
Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу. Спроба також може бути зроблена для перевірки спроможності союзницького фронту реагувати у фазі можливої плутанини: сезон виборів у Європі та США може змусити Кремль подумати, що НАТО відволікається. Однак, зауважили у виданні, Альянс не захоче терпіти таку агресію.
- У російському МЗС заявили, що вважатимуть французькі війська “законною ціллю” у випадку, якщо президент Франції Емманюель Макрон вирішить відправити їх в Україну.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Глави урядів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі та Швеції 27 листопада ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями.
У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 27 листопада. На даний час відбулося 150 бойових зіткнень. Найгарячішою сьогодні є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, також ворог активний на Куп’янському і Времівському напрямках.
Російські війська посилили штурми Торецька, застосовуючи артилерію, дрони та піхотні групи. За словами речниці ОТУ “Луганськ” Анастасії Бобовнікової, ворог не рахується з втратами, кидаючи у бій зокрема не підготовлених контрактників.
Лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко зустрівся в Оттаві з парламентською групою дружби Канада-Україна. Він поінформував про детальну та відверту розмову з усього спектру питань безпекового порядку денного.