В ЄС можуть проігнорувати саміт із закордонних справ, який організовує Орбан

Джерело: NV

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу можуть не взяти участь у саміті з закордонних справ, який планує організувати Угорщина 28−29 серпня в Будапешті. Нині Угорщина головує в Раді ЄС, що країна може використовувати для сформування зовнішньополітичного порядку денного блоку.

Низка європейських глав МЗС вважають цей захід “черговим пропагандистським шоу Орбана”. Думки посилилися особливо після його неузгоджених візитів до президента РФ Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна.

Три анонімні дипломати ЄС повідомили Politico, що високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель має намір скликати голів МЗС ЄС. Він хоче провести “формальну” раду із закордонних справ одночасно із самітом Орбана. Один із дипломатів зауважив, що у такому випадку міністри не зможуть бути присутніми в Будапешті.

За словами дипломата, бойкот саміту у Будапешті має на меті “послати чіткий сигнал про те, що Угорщина не виступає від імені ЄС”. Це рішення підкреслює небажання країн-членів підтримувати угорського прем’єра.

На першій зустрічі під головуванням Угорщини, де обговорювали промислову політику, були присутні лише сім міністрів з інших країн. Один з дипломатів пожартував, що їхня країна “на превеликий жаль” не зможе бути присутньою на саміті від Угорщини, якщо Боррель організує паралельний захід.

2 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у Києві зустрівся з президентом Володимиром Зеленським у Києві. У цей час міністр закордонних справ Петер Сіярто провів телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим.

Зазначимо, що  8 липня, Орбан вирушив з візитом до Китаю, одразу після відвідин російської столиці. У результаті дипломатичні зусилля прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, зокрема його поїздки у РФ та Китай, розлютили Захід. Варто нагадати, що Віктор Орбан заявив, що припинення вогню могло б прискорити переговори з Росією. Це він сказав на пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Києві.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що “миротворчі місії”, які проводить прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, не мають стратегії.

Наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прокоментував удар по Україні 8 липня. Проте він прямо не засудив РФ за цей обстріл. Крім цього, він не назвав Росію винуватцем.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.