Литва офіційно звинуватила російські спецслужби у підпалі IKEA у Вільнюсі
Джерело: Delfi
Підпал магазину IKEA у Вільнюсі у травні 2024 року організувала російська військова розвідка. Такого висновку дійшла Генпрокуратура Литви. Справу про теракт передали до місцевого суду.
За версією слідства, для операції ГРУ завербувало двох громадян України віком до 20 років, один із яких заклав вибухівку у магазині. Пристрій активували дистанційно у вказаний куратором час. Пожежу зняли на відео та відправили замовнику. Після чого виконавець виїхав до Польщі, де отримав автомобіль BMW 530 як винагороду. За даними прокуратури, за кілька днів він повернувся до Литви за обладнанням для нового теракту, цього разу в Ризі, однак, попався поліціянтам, котрі знайшли у нього компоненти вибухового пристрою.
Зловмисником виявився неповнолітній. Він перебуває під вартою у Литві. Другого підозрюваного затримали у Польщі.
Справа розслідується спільними зусиллями країн. Прокуратура балтійської республіки вважає, що обидва обвинувачені входили до заздалегідь створеної ГРУ організованої злочинної групи, метою якої було вчинення терактів у Литві та Латвії, спрямованих на залякування населення, дестабілізацію ситуації та тиск з метою припинення підтримки України.
Стверджується, що перед виконанням завдання фігурант проходив спеціальну підготовку. Весною 2024 року він прибув до Варшави, де зустрівся з вербувальником. Той запропонував йому та ще одному молодому чоловікові по 10 тисяч євро за підпали торгових центрів у згаданих країнах Балтії. Генпрокуратура не розкриває імен фігурантів.
Пожежа в IKEA у Вільнюсі сталася у ніч проти 9 травня. Ніхто не постраждав, проте магазину завдано збитків на майже 500 тисяч євро.
Того ж місяця у Варшаві згорів великий торговий центр із 1400 павільйонами. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив про затримання дев’яти осіб, які “брали безпосередню участь в актах саботажу від імені російських спецслужб”. За словами Туска, серед фігурантів були громадяни Білорусі, Польщі та України.
Раніше ми повідомляли, що західні уряди намагаються відповісти на російські спроби саботажу, включаючи підпали військових баз і цивільної інфраструктури по всій Європі. Метою цих атак, якими, за словами силовиків, часто керувала російська військова розвідка ГРУ, є сприяння роз’єднанню серед союзників України, переривання військових постачань Києву та перевірка рішучості Заходу.
Також розвідслужби Європи попередили уряди країн про підготовку Росією диверсій у всьому регіоні. Такі випадки вже зафіксували у Швеції, Чехії, Естонії, Франції, Німеччині та Великій Британії.
Нещодавно стало відомо, що Служби безпеки в Європі в стані підвищеної готовності після серії таємничих пожеж і атак на інфраструктуру в Балтії, Німеччині та Великій Британії.
Слідчі вже заявили про потенційну причетність Росії до підпалу в східному Лондоні, пожежі в ТЦ у Польщі, спроби диверсії в Баварії в Німеччині та антисемітських графіті в Парижі.
Хоча немає доказів того, що будь-який із цих інцидентів скоординований, служби безпеки вважають, що вони можуть бути частиною системної спроби Росії дестабілізувати Захід, який підтримує Україну. Це питання обговорили на саміті міністрів закордонних справ і оборони в Брюсселі.
Представники розвідки США та союзників відслідковують зростання кількості диверсійних операцій у Європі з боку РФ. Дії РФ є частиною російської кампанії з підриву постачання озброєння Україні.
Операції включають підпали або спроби підпалів низки об’єктів, зокрема складу у Великій Британії, лакофарбового заводу в Польщі, житлових будинків у Латвії та магазинів IKEA у Литві.
Хоча такі дії можуть здатися випадковими, американські та європейські посадовці з безпеки запевняють, що вони є частиною узгоджених зусиль Росії, які спрямовані на уповільнення збройових постачань Києву. Офіційні особи зауважили, що цією кампанією керує російська військова розвідка ГРУ.
Атаки не перервали потік озброєння в Україну, однак деякі представники служби безпеки пояснили, що Росія намагається посіяти страх і змусити європейські країни посилити безпеку в усьому ланцюжку постачання зброї, додаючи витрати та сповільнюючи темпи передачі.
- У Польщі арештовано 9 осіб за підозрою у вчиненні диверсій, скоєних за вказівками російських спецслужб.
- Європейські спецслужби попередили уряди своїх країн про плани Росії щодо здійснення диверсій по всьому європейському континенту. Відомості надійшли від розвідувальних агентств трьох європейських країн.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив у четвер, 4 квітня, що він не сумнівається, що Росія зловмисно націлиться на Олімпійські ігри в Парижі цього літа.
- У Нижній Саксонії (Німеччина) стався підпал садового будинку Арміна Паппергера, керівника німецького машинобудівного та збройового концерну Rheinmetall. За словами поліції, інцидент відбувся у містечку Германсбург.
- Сейм Литви схвалив поправки до законів, що дозволять великим компаніям оборонної промисловості швидше розпочати розвиток проєктів на території країни. Відповідна зміна у правилах дозволить великим виробникам почати розробляти проєкти без отримання дозволів на будівництво.
- Вранці 17 квітня всередині однієї з будівель на території заводу BAE Systems у Великій Британії стався вибух. Компанія спеціалізується на виробництві боєприпасів та артилерійських систем, зокрема й для постачань в Україну.
Перед ухваленням фінансового пакета для оборони та інфраструктури міністерка охорони здоров’я Баварії Юдіт Ґерлах закликала підготувати німецькі лікарні до надзвичайних ситуацій, включно з військовими загрозами.
17 березня Рада Європейського Союзу схвалила надання Україні третього траншу на майже 3,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Кошти спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 17 березня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 143 бойові зіткнення.
Більш як 30 країн вже виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну, повідомив представник прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
17 березня президент Володимир Зеленський ровів засідання ставки Верховного Головнокомандувача, під час якої повідомив, що український дрон з дальністю польоту 3000 кілометрів пройшов випробування.