Суд у Греції підтримав екстрадицію втікача Плахотнюка до Молдови

Джерело: TV8

За рішенням Апеляційного суду Афін, втікача Володимира Плахотнюка мають екстрадувати до Молдови. Всі його активи залишаються у Греції.

Втім, остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалить Міністерство юстиції Греції.

Плахотнюка затримали 22 липня в  аеропорту Афін. Під час посадки він пред’явив паспорт на ім’я Кірсанов, що викликало підозри, позаяк, особа з таким прізвищем фігурувала у справі про крадіжку автомобілів в Афінах. Згодом прокурори видали ордери на арешт. Молдова подала дві заяви на екстрадицію олігарха – від Генеральної прокуратури та від Міністерства юстиції для розслідування ще трьох кримінальних справ.

Зауважується, що Плахотнюк відмовився від екстрадиції до Росії.

Грецькі правоохоронці під час обшуку вілли олігарха, а також під час його затримання в аеропорту, вилучили у 21 документ, що посвідчує особу. Серед них – паспорти, посвідчення особи та водійські права, нібито видані владою Молдови, Румунії, Росії, України, Болгарії, Іраку та Вануату.

Володимир Плахотнюк втік з Молдови в червні 2019 року. Деякий час він проживав у США, але в січні 2020 року його перебування там визнали небажаним.

У Молдові на Плахотнюка видали ордери на арешт у трьох кримінальних справах. У липні 2023 року прокуратура передала до суду справу, в якій Плахотнюка звинувачують у причетності до крадіжки мільярда доларів із молдавських банків у 2014 році. За даними слідства, через компанії, підконтрольні Ілану Шору, Плахотнюк отримав 39 млн доларів і 3,5 млн євро.

7 лютого 2025 року Інтерпол оголосив Плахотнюка в міжнародний розшук.

За даними Інтерполу, він має паспорти Молдови, Румунії, Росії та Мексики. При цьому МЗС Мексики підтвердило, що мексиканський паспорт Плахотнюка підроблений.

  • У лютому колишнього лідера Демократичної партії Молдови Володимира Плахотнюка оголосили в міжнародний розшук за звинуваченнями у створенні злочинної організації, шахрайстві, відмиванні грошей, а також зловживанні владою. Про це повідомила очільниця Антикорупційної прокуратури Молдови Вероніка Драгалін, оприлюднивши посилання на “червоне сповіщення” Інтерполу.
  • З початку повномасштабної війни Україна подала понад 70 запитів до Інтерполу для розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців, але жодного з них не було опубліковано.

В Ірані зафіксовано найдовше в історії спостережень загальнонаціональне відключення інтернету, яке триває вже понад 37 днів поспіль. Обмеження було запроваджено невдовзі після початку військового протистояння наприкінці лютого, що фактично відрізало країну від глобальних інформаційних потоків.

Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.

Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.

Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.

Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.