Єврокомісія про Грузію: статус кандидата залишився лише формально

Джерело: Ехо Кавказу

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Як зазначається, у документі використали такі формулювання, як “захоплення держави”, статус кандидата на вступ до ЄС, котрий “залишився лише формально”, а також наголошено на розмежуванні між грузинським народом і владою.

У розділі рекомендацій зазначається: “Комісія знову висловлює непохитну солідарність із грузинським народом і тверде бажання й надалі підтримувати Грузію на її шляху до європейського майбутнього”.

Акцентується, що “дії, вжиті владою Грузії, не відповідають очікуванням Європейського Союзу від країни-кандидата”.

Єврокомісія також нагадує, що на початку 2025 року за пропозицією Комісії Рада ЄС ухвалила рішення про скасування безвізового режиму для власників грузинських дипломатичних і службових паспортів. ЄК знову наголошує, що після висновків Європейської ради від грудня 2024 року, в яких зазначалося, що дії уряду Грузії фактично призвели до призупинення процесу підготовки до вступу, країна продовжує відходити від базових принципів ЄС.

Грузія має негайно змінити свій демократичний курс; комплексно й предметно працювати над розв’язанням системних проблем, проводити реформи — за міжпартійної підтримки та ефективної участі громадськості, відповідно до дев’яти кроків, визначених для країни-кандидата, і у повній відповідності з цінностями та принципами Європейського Союзу, — мовиться у позиції Брюсселя.

4 листопада у Брюсселі відбудеться Саміт з питань розширення Європейського Союзу, організований телеканалом Euronews, у якому візьмуть участь лідери країн-кандидатів.

До лідерів ЄС приєднаються президенти України, Молдови та Сербії — Володимир Зеленський, Мая Санду та Александр Вучич, а також прем’єр-міністри Албанії, Чорногорії та Північної Македонії.

Раніше Європейський парламент визначив, що Грузія не зможе приєднатися до Європейського Союзу, доки в країні не відбудуться чесні вибори та не буде припинено авторитарний курс чинної влади.

Політична криза в Грузії загострилася після парламентських виборів у жовтні 2024 року, на яких перемогу здобула партія “Грузинська мрія”, набравши майже 54% голосів. Опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях і відмовилася визнавати результати. 28 листопада уряд офіційно призупинив процес євроінтеграції, що спричинило масштабні протести. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Грузини щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, робили усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

За підрахунками Transparency International Georgia, затримали щонайменше 400 осіб.

На тлі протестів п’ятеро грузинських послів за кордоном подали у відставку. Більше 135 дипломатів підписали заяву з осудом. Критику також висловили працівники Нацбанку, Міністерства освіти, мерії Тбілісі та Конституційного суду. Університети та школи оголосили страйк, припинивши навчальний процес.

У грудні США запровадили санкції проти засновника “Грузинської мрії” Бідзіни Іванішвілі. У Конгресі анонсували законопроєкт про непризнання чинного уряду. Тоді як 3 лютого голова дипломатії ЄС Кая Каллас засудила дії силовиків, заявивши, що Грузія не виправдовує очікування як країна-кандидат на вступ до ЄС – відповідний статус їй надали у грудні 2023 року.

Рада ЄС призупинила безвіз для грузинських посадовців і дипломатів через ухвалення законів про “іноземних агентів”.

У січні Грузія вийшла з Парламентської асамблеї Ради Європи після заклику провести нові вибори. У лютому правляча партія позбавила мандатів 49 опозиційних депутатів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.