51% українців готові протестувати в разі неприйнятних поступок Росії – опитування
Джерело: Центр “Нова Європа”
Понад половина українців (51,4%) заявляють про готовність виходити на протестні акції, якщо Україна візьме на себе, на їхню думку, неприйнятні поступки під час можливих переговорів із Росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.
Водночас 44,3% респондентів не готові долучитися до протестів, а 4,4% – вагаються з відповіддю.
Як зазначається, українське суспільство зберігає вимогу щодо безпекових гарантій як передумови будь-яких переговорів.
64,9% вважають, що Україна не повинна починати діалог із Росією без гарантій безпеки з боку Західних партнерів. Показник практично не змінився з 2024 року (64,1%).
Водночас 30,7% допускають можливість переговорів навіть без таких гарантій.
Недовіра до сценарію “замороження” фронту
86,7% українців переконані, що замороження лінії фронту не зупинить Росію від нової атаки – більшість очікує повторного наступу після короткої паузи. Лише 9,5% респондентів вважають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Також респонденти відкидають ключові компроміси, які Росія традиційно висуває як умови для переговорів. Найвищий рівень неприйняття мають такі позиції:
- юридичне визнання окупованих територій російськими – 84,5%,
- скорочення Збройних сил України – 83,3%,
- надання російській мові статусу державної – 78,4%.
Помітною є тенденція до поступового зниження частки українців, які категорично відкидають можливість відмови від вступу до НАТО. Цього року такий варіант вважають абсолютно неприйнятним 41,1% респондентів, тоді як рік тому цей показник становив 48,7%, а два роки тому – 56,9%.
Водночас ставлення до перспективи членства в ЄС залишається більш жорстким: 51% опитаних заявили, що вважають неможливою відмову від євроінтеграції. Цей показник навіть перевищує торішній результат (50,7%).
Разом із тим зменшується частка респондентів, які категорично не приймають інші можливі поступки. Зокрема, знижується частка тих, хто виступає проти зменшення суми репарацій з боку Росії (58,7% порівняно з 62,2% торік), проти відмови від кримінального переслідування російського керівництва та воєнних злочинців (65% проти 68,4%), а також проти скасування санкцій (64,1% проти 64,8%).
Опитування проводилося в період з 5 по 26 листопада 2025 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів.
- Переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.