Міжнародний суд ООН розгляне зустрічний позов РФ до України

Джерело: пресслужба ICJ

Міжнародний суд ООН у Гаазі ухвалив розглянути зустрічний позов Росії проти України у межах справи про нібито “геноцид населення Донецької та Луганської областей”. У рішенні від 5 грудня суд назвав російську скаргу щодо Конвенції про запобігання геноциду прийнятною та включив її у провадження.

Водночас клопотання України про відхилення зустрічних вимог РФ відхилили. Суд заявив, що російська заява “має безпосередній зв’язок із предметом позову іншої сторони”.

Зазначається, що сторони мають заявити про свої вимоги по суті. Суд зобов’язав Україну подати відповідь на позов до 7 грудня 2026 року, тоді як Росію – надати заперечення до 7 грудня 2027 року.

Позов України до Росії

Міжнародний суд ООН у лютому 2024 року прийняв до розгляду позов України до Росії, поданий у лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення. У позові Київ звинуватив Москву у використанні хибного приводу про нібито геноцид російськомовного населення для початку війни.

Оголошуючи про вторгнення в Україну, глава РФ Володимир Путін заявив, що мета війни “припинити геноцид” щодо людей, які проживають на Донбасі. Київ тоді відкинув звинувачення у геноциді та звернувся до суду. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи звернення, вимагає притягти Москву до відповідальності за маніпуляцію поняттям “геноцид” для виправдання агресії.

Представник Росії на попередніх слуханнях наполягав на відхиленні позову, стверджуючи, що суд ООН нібито не має юрисдикції розглядати його. Суд у результаті відхилив п’ять із шести заперечень Росії, підтвердивши лише, що не має повноважень вирішувати, чи є вторгнення Росії порушенням Конвенції ООН про геноцид.

Суд також відмовився розглядати позовні вимоги України про визнання Росією так званих ЛНР і ДНР, а також початку війни на підставі тверджень про геноцид, заявивши, що вони не стосуються Конвенції про геноцид. Відтак, суд продовжує розглядати лише претензії України, які стосуються тверджень РФ про геноцид населення Донбасу.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.

Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні. 

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.

За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.

Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.