Кельнський собор планує брати плату з туристів – у Німеччині розгорілася дискусія

Джерело: The Guardian

У Німеччині розгорілася дискусія після рішення запровадити платний вхід до головного символу Кельна – собору Святого Петра та Марії, який вважається одним з найвідоміших готичних храмів світу. З липня 2026 року туристам доведеться купувати квитки для відвідування пам’ятки ЮНЕСКО.

Адміністрація собору пояснює це рішення необхідністю знайти додаткові джерела фінансування для утримання історичної будівлі. За попередніми оцінками, вартість квитка становитиме від 12 до 15 євро. Водночас люди, які приходять на богослужіння, щоб помолитися або запалити свічку, зможуть заходити до храму безкоштовно.

Кельнський собор є однією з головних туристичних пам’яток Німеччини та найвищою у світі церквою з двома шпилями. Щороку його відвідують приблизно шість мільйонів людей. Водночас близько 99% відвідувачів становлять туристи.

Рішення про введення плати за вхід викликало критику з боку частини експертів і громадськості. Архітекторка Барбара Шок-Вернер, яка багато років очолювала реставраційні роботи в соборі, заявила, що надто висока ціна може обмежити доступ до храму.

“Я вважаю це несправедливим щодо жителів Кельна. Якщо лише заможні люди можуть дозволити собі зайти до церкви, то, на мою думку, це соціально несправедливо”, – наголосила вона.

У керівництві собору пояснюють, що витрати на утримання пам’ятки значно зросли. Зокрема, через інфляцію та витрати на персонал – у соборі працюють 170 співробітників.

За даними адміністрації, щорічне утримання будівлі коштує приблизно 16 мільйонів євро, тоді як доходи у 2024 році становили трохи менше 14 мільйонів євро. Дефіцит бюджету зберігається з 2019 року.

У попередні роки фінансові резерви допомагали перекривати нестачу коштів, однак зараз вони майже вичерпані. Однією з причин стало те, що під час пандемії COVID-19 на тривалий час припиняли платні відвідування 157-метрових веж собору та його скарбниці.

Керівництво собору також намагалося скоротити витрати, зокрема зменшувало кількість працівників, але цього виявилося недостатньо для стабілізації бюджету.

Будівництво Кельнського собору розпочалося у 1248 році і тривало понад шість століть – його завершили у 1880 році. У 1996 році храм внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор розташований поруч із головним залізничним вокзалом Кельна на березі Рейну і є одним із найвпізнаваніших символів міста.

Під час Другої світової війни Кельн зазнав масштабних бомбардувань союзників, зокрема першого нальоту британських ВПС із тисячею бомбардувальників у 1942 році. Попри значні пошкодження, собор залишився стояти серед зруйнованого міста і став символом його відновлення.

У 2007 році в соборі встановили піксельні вітражі, створені художником Герхардом Ріхтером. Світло, яке проходить крізь 20-метрові вікна, утворює кольорові відблиски на мозаїчній підлозі і стало ще однією туристичною особливістю храму.

Сам Герхард Ріхтер, якому нині 94 роки, підтримав ідею платного входу. У коментарі німецькому агентству dpa він зазначив, що інші великі європейські собори давно стягують плату з туристів, зокрема Міланський собор.

Європейський Союз готується до фінального кроку у виділенні Україні 90 мільярдів євро. Голова Євроради Антоніу Кошта провів жорстку розмову з Віктором Орбаном, наголосивши, що грудневі домовленості є остаточними і не можуть бути предметом нового шантажу.

Сни можуть допомагати знаходити творчі рішення: у новому експерименті люди частіше розв’язували головоломки, якщо бачили їх під час так званої швидкої фази сну.

Високопосадовці заявили про численні факти сексуальних домагань до жінок-кандидаток. З’ясувалося, що політичні партії вимагають від жінок інтимних послуг як “вхідний квиток” для офіційного висування на виборах.

У Долині Смерті в Каліфорнії після зими з рекордною кількістю опадів почалося явище, відоме як “суперцвітіння”. Посушлива пустеля, яка зазвичай має піщаний і кам’янистий ландшафт, зараз вкрита великою кількістю польових квітів рожевого, фіолетового та жовтого кольорів.

Армія оборони Ізраїлю заявила про успішну ліквідацію однієї з найвпливовіших постатей іранського режиму – секретаря Вищої ради національної безпеки Алі Ларіжані. Якщо інформація підтвердиться, це стане найважчою втратою для Тегерана з моменту загибелі аятоли Хаменеї у перший день війни.