«Відновлення людського потенціалу буде однією з найбільших проблем після перемоги» – директорка Інституту демографії

Джерело: Елла Лібанова в інтерв’ю LB.ua

Науковиця, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова зауважила, що коли мовиться про відновлення економіки країни, необхідно говорити не про загальну територію, а про південні території, території, наближені до кордонів з обома агресивними сусідами, про відновлення західних територій, центральної України, метрополісів.

Це п’ять абсолютно різних підходів, пояснила науковиця.

Говорити про відновлення чисельності населення – популізм і дурниці. Ми не зможемо зробити це. Проблема не тільки українська, а й загальноєвропейська. Але в Україні вона значно гостріша, зокрема через війну. Ми не можемо відновити кількісні параметри, тому коли йдеться про відродження людського потенціалу, варто дискутувати про якісні характеристики, — зазначила Лібанова.

Директорка Інституту пояснила, що “якісні характеристики” це:

  • покращення здоров’я
  • зниження смертності населення

За оцінками фахівчині, нині на теренах України проживає близько 31 млн осіб.

За її словами, досвід балканських війн говорить, що зазвичай повертається третина переселенців. Це при тому, що в Сербії було примусове повернення. Вона переконана, що в нас повернеться трохи більше від третини.

Лібанова нагадала, що у перші два тижні після початку повномасштабної війни, після того, як був підписаний указ про воєнний стан і чоловіків призовного віку перестали випускати за кордон, 200 тисяч українських чоловіків в’їхали на нашу територію – повернулися.

Тому розраховую на більшу кількість людей, які повернуться в Україну. Насправді все залежить від того, скільки триватиме гаряча фаза, — пояснила вона.

Одначе, науковиця наголосила, що після закінчення війни, за її підрахунками, до 2035 року в Україні може залишитися близько 30 мільйонів.

Тож, зазначила Лібанова, виникне ще одна проблема — буде вибухове зростання попиту на будівельників. Проте, у нас стільки немає, тому країна буде змушена запрошувати іноземців.

Думаю, що, скоріше за все, це питання будуть вирішувати фірми, які в нас працюватимуть. Але цим фірмам можна поставити певні вимоги. І було б непогано, якби ми це робили. От свого часу я дуже сильно билася (і певною мірою це вдалося зробити) за те, щоб коли ми беремо фірму на якийсь підряд, менеджмент хай буде звідки завгодно – він мене не турбував, але щоб основна маса була українці.

За словами Лібанової, влада має залучати якомога більше українців, щоб забезпечити їх робочими місцями та зайнятістю.

Чи вийде так зараз, я не знаю. Але проблема точно буде. Я подивилася пріоритети, які визначив уряд на Лондон (Конференція з питань відновлення України – ред.), це значно краще, ніж те, що вони провели в Лугано, але питання все одно є. Зокрема з тим, що в тих пріоритетах дуже серйозна сировинна складова. Очевидно, що повністю прибирати сировинну орієнтацію української економіки посадовці не хочуть. Імовірно, не можуть, – зазначила науковиця.

Однак, додала, що перед війною в нас була щільність населення близько 45 осіб на квадратний кілометр. Тоді як у Норвегії, скажімо, 14. Інше питання, пояснила Лібанова, що там “економіка інша і ландшафт”.

Також директорка Інституту наголосила, що головне досягнення України за минулі роки, крім того, що зараз роблять ЗСУ, – це “абсолютно небувалий рівень єднання українського суспільства”. Втім, погодилася, що нині є поділ в Україні, сьогодні він уже сформований.

Тож закликала докласти зусилля, аби цей поділ не перейшов у розбрат військових, волонтерів, переселенців.

Ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цього не було. І якщо ми будемо докладати цих зусиль, то неможливо по тих самих лініях давати якісь привілеї. Тобто якщо привілеї будуть отримувати безпосередні учасники бойових дій, ніхто не сперечатиметься – тут очевидно, – наголосила Лібанова.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.