США пригрозили банкам санкціями за допомогу Китаю у закупівлі іранської нафти

Джерело: Bloomberg

США попередили банки про ризик вторинних санкцій у разі підтримки китайських приватних нафтопереробних компаній, які закуповують іранську нафту. Так Вашингтон посилює тиск на Тегеран, водночас ризикуючи загострити відносини з Пекіном напередодні можливих переговорів на рівні лідерів.

США послідовно посилюють заходи, спрямовані на припинення постачання іранської нафти, яка є ключовим джерелом доходів Тегерана. Наприкінці минулого тижня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило санкції проти компанії Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery, одного з найбільших приватних нафтопереробних підприємств Китаю.

У вівторок Міністерство фінансів США заявило, що всі банки, котрі сприяють торгівлі іранською нафтою, також можуть потрапити під санкції.

Фінансові установи мають враховувати, що міністерство застосовує всі доступні інструменти і повноваження та готове запроваджувати вторинні санкції проти іноземних фінансових установ, які продовжують підтримувати діяльність Ірану, — мовиться у заяві відомства.

Регулятор також наголосив, що банки повинні впроваджувати ризик-орієнтовані механізми контролю, проводити посилену перевірку операцій із нафтопереробними підприємствами, особливо в північній провінції Шаньдун, а також попередити банки-кореспонденти про вимоги санкційного режиму.

Китай не визнає односторонні санкції, однак державні фінансові установи країни зазвичай уникають співпраці з підсанкційними постачальниками нафти. Великі державні банки Китаю також раніше дотримувалися санкцій США щодо Ірану, Північної Кореї та окремих осіб у Гонконзі, щоб уникнути втрати доступу до доларової клірингової системи.

Зокрема, Industrial and Commercial Bank of China та Bank of China у 2022 році обмежили фінансування російських сировинних товарів після початку повномасштабної війни РФ проти України. Деякі китайські банки також посилили обмеження для російських клієнтів після запровадження США вторинних санкцій у 2023 році.

Разом з тим, Китай залишається найбільшим у світі споживачем підсанкційної нафти. Основними покупцями є незалежні китайські НПЗ. Для них великі знижки на іранську сировину були єдиним способом компенсувати вкрай низьку маржинальність переробки.

Такі постачання часто здійснюються з використанням так званих “тіньових” танкерів і перевалкою вантажів у морі, що дозволяє приховувати походження нафти.

Новий тиск на приватні китайські НПЗ, які забезпечують до третини переробних потужностей країни, може додатково ускладнити відносини між США та Китаєм. Зокрема напередодні можливої зустрічі президентів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна.

Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь заявив, що США повинні “припинити безпідставно запроваджувати санкції та застосовувати екстериторіальну юрисдикцію”. Він додав, що Пекін захищатиме права китайських компаній.

Раніше Трамп пригрозив запровадити 50% мита на китайські товари, якщо Пекін передасть Тегерану переносні зенітно-ракетні комплекси.

Громадська антикорупційна рада при Міноборони заявила про ймовірні зв’язки між колишнім міністром оборони Рустемом Умєровим, підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем і компанією “Fire Point”, посилаючись на наявні у слідства матеріали. У ГАР вважають, що компанія могла надати неправдиві дані про бенефіціарів, і закликають відсторонити Умєрова від посади секретаря РНБО та ініціювати часткову націоналізацію підприємства.

У Карпатському національному природному парку фотопастки зафіксували бурого ведмедя під час прогулянки лісом.

Ціни на нафту марки Brent сягнули піку в 116,98 доларів за барель після новин про стратегію Дональда Трампа щодо тривалого економічного виснаження Ірану. Поки Вашингтон готується до масштабної морської блокади, світові фондові ринки входять у зону турбулентності.

Керівництво Європейського Союзу попередило, що континент може роками долати наслідки війни США та Ізраїлю проти Ірану. У Брюсселі дали зрозуміти, що розраховувати на швидке зниження цін на енергоносії не варто.

Уряд продовжив дію чинного тарифу для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року – 4,32 грн за кВт⋅год. Тобто, ціни на електроенергію для населення залишаються без змін.