Податок на посилки, який українці заплатять двічі
На початку 2026 року Україна та МВФ оголосили про угоду щодо нової кредитної програми на $8,1 мільярда. Серед зобов’язань, на які погодився уряд Юлії Свириденко – «усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів». Простіше кажучи, скасувати безподаткове ввезення товарів вартістю до 150 євро з іноземних інтернет-магазинів. Після скандалу уряд заявив, що нібито домігся скасування цього зобов’язання, але наприкінці квітня видання Reuters спростувало слова Юлії Свириденко – питання ПДВ на посилки все ще актуальне і від України очікують рішень.
На виконання цього зобов’язання уряд подав до Верховної Ради законопроєкт № 15112, у пояснювальній записці до якого називає очікувану суму надходжень від стягнення ПДВ з міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро – близько 10 мільярдів гривень на рік. Варто зазначити, що ця сума дуже різниться залежно від автора – “слуга” Данило Гетманцев – 8 мільярдів, “слуга” Олексій Леонов – близько 20 мільярдів.
Така розбіжність свідчить радше про вгадування, а не розрахунок реальних значень. Примітно й те, що Данило Гетманцев не приховує, що скасування податкових пільг на посилки вартістю до 150 євро важливе не стільки для бюджету, скільки для українського бізнесу, який втрачає кошти на тому, що українці хочуть купувати дешевше за кордоном, а не дорожче в українських ритейлерів тих самих іноземних товарів.
Власне, українські ритейлери і не приховують, що їм не подобається наявність у споживачів законного способу зекономити. З останнього, Американська торговельна палата в Україні опублікувала заклик до нардепів невідкладно ухвалити законопроєкт № 15112-1 (це альтернативний проєкт до урядового № 15112, в який “слуга” Мотовиловець вписав ще й “бонуси” для чиновників щодо декларування), заявляючи, що це дозволить досягти рівних умов для учасників ринку. Щоправда, що урядовий № 15112, що № 15112-1 Мотовиловця не спрямовані на забезпечення цих рівних умов (читайте – боротьбу зі схемами “сірого імпорту” на митниці), а просто забирають у всіх споживачів (і законослухняних, і ні) право на податкову пільгу при замовленні товарів вартістю до 150 євро.
Результати опитування читачів на сторінці Букв в Instagram
За даними дослідження Rating Group від лютого 2026 року, 64% українців, які отримували посилки з-за кордону, заявили: при подорожчанні на 20% вони замовлятимуть рідше або повністю припинять. Опитування читачів Букв дало схожу картину.
З тих читачів в Instagram, хто має досвід міжнародних замовлень, 23% відповіли, що повністю припинять, а 44% — замовлятимуть значно рідше. Лише 10% сказали, що нічого не зміниться.
Результати опитування читачів у Telegram-каналі Букв
У Telegram-опитуванні з множинним вибором 30% обрали варіант “після подорожчання замовлятиму рідше або взагалі відмовлюся”, а ще 30% читачів турбує вплив на волонтерів та закупівлі для ЗСУ (у пільгову вартість потрапляють деталі для дронів і РЕБ, які військові та волонтери часто купують самостійно). Ці результати не є класичним соцдослідженням, однак вони збігаються з даними Rating Group: значна частина споживачів реагуватиме скороченням обсягу замовлень.
Якщо база оподаткування скоротиться на третину і більше від нинішніх обсягів, то очікуваних урядом 10 мільярдів зібрати теж не вдасться. До цього додається друга проблема – адміністрування. Закон передбачає, що ПДВ збиратимуть самі іноземні платформи (“підприємства електронного інтерфейсу”). Але ніщо в законопроєкті № 15112 не примушує Amazon, AliExpress, Temu чи Shein реєструватися в Україні. І не можна виключати, що порівняно невеликий ринок для таких гігантів не буде настільки значущим, щоб витрачати ресурси на додаткове адміністрування відправлень. Тоді щось замовити з України стане взагалі неможливо для звичайного покупця.
В будь-якому випадку, посилка, яка раніше коштувала 1000 гривень, коштуватиме 1200. Для одягу, павербанків, дитячих товарів, побутової електроніки, які, за даними Rating Group, замовляють найчастіше, це суттєве подорожчання, яке вдарить по найменш платоспроможних покупцях.
Зміни вплинуть і на строки доставки, тому що перевізникам та поштовим сервісам доведеться адаптувати свої процеси під нову модель адміністрування і моніторити, чи було стягнуте ПДВ закордонним маркетплейсом і перераховане на український казначейський рахунок (питання про те, хто сплачуватиме комісію за кілька міжбанківських транзакцій залишається відкритим).
Очільник Укрпошти Ігор Смілянський у дискусії з співзасновником “Аврори” (яка є одним з головних бенефіціарів законопроєкту № 15112) Тарасом Панасенком зазначив, що жодна митниця у світі не зможе опрацювати такий потік без інтеграції з майданчиками продавців. Які не надто зацікавлені в такій інтеграції, принаймні не демонструють подібних ініціатив.
Але найважливішим є те, що очікувані 10 мільярдів гривень – не настільки велика сума для державного бюджету (що прямо визнає той же Данило Гетманцев, відомий любитель общипати все, що бодай схоже на гуску), щоб не існувало альтернатив. Нещодавно БЕБ “накрило” мережу нелегальних онлайн-казино з оборотом близько 5 мільярдів гривень. Це тільки ОДНА операція, і половина очікуваних річних надходжень від оподаткування посилок. Те саме БЕБ відзвітувало про ліквідацію конвертаційного центру, з оборотом уже 18 млрд грн – майже стільки ж, скільки уряд планує зібрати за два роки, стягуючи ПДВ з дитячих комбінезонів, павербанків та повідків для собак з Aliexpress.
Обсяг “сірого” імпорту на митниці оцінювався у 120–185 мільярдів гривень у 2025 році, при тому, що Державна митна служба похвалилась історично найнижчим обсягом таких схем – ”всього” 11,6%. Тобто десята частина всього імпорту заходить в Україну мимо державного бюджету. Недаремно реформа митниці є постійною вимогою західних партнерів України та МВФ, але уряду значно легше пообіцяти обкласти українців додатковим податком, ніж розв’язувати системну проблему, через яку втрачаються в 10-15 разів більші суми.
І якщо вже зайшла мова про втрати бюджету, варто згадати “геніальний” кешбек на пальне, він же “єБачок”, виділення 4 мільярдів гривень на виробництво контенту для програми “Тисячовесна”, “Зимову тисячу”, на яку витратили близько 18 мільярдів, “1500 пенсіонерам” на схожу суму та інші чудові ідеї президента й уряду, які обійшлись платникам податків сумарно у кілька десятків мільярдів гривень.
Якщо ідея уряду реалізується і законопроєкт № 15112 набуде чинності – українські платники податків (і ті, що купують за кордоном, і ті, що ні) спершу заплатять за розробку і впровадження системи адміністрування ПДВ на посилки. Тому що в такому випадку замість 0,6% посилок, які митниця адмініструє за нинішніх умов (вони дорожчі за 150 євро), доведеться обробляти близько 90 мільйонів відправлень. А потім частина з них заплатить на 20% за ті самі товари. Іншими словами, зможе собі дозволити на 20% менше.
Коли подібні заходи впроваджували ЄС та США, це мало на меті захистити власного виробника від торговельної експансії з боку Китаю, де нижча вартість робочої сили, “вільне” ставлення до західної інтелектуальної власності та ліцензій і частенько – державні субсидії, створили реальну загрозу остаточної деіндустріалізації західних економік з неминучим переходом до залежності від Китаю, замість партнерства з ним.
Крім того, подібні рішення були впроваджені в країнах, де дохід на душу населення перевищує український (~$6382 на 2025 рік) в рази навіть у найбідніших з них (~$25916 в Угорщині). Де є внутрішнє виробництво – від товарів повсякденного вжитку до автомобілів. Коли Україна стане частиною цього величезного ринку, запровадження ПДВ на посилки з Китаю чи США буде доречним рішенням, яке дозволить захистити наш бізнес і не зашкодить споживачам, які матимуть безмитний доступ до величезного ринку ЄС.
Ідея уряду, запропонована МВФ як легкий шлях замість системних реформ, є майже ідеальним прикладом копіювання без розуміння суті і мети. Такий собі “законодавчий вайбкодинг”, коли людина без системних знань просто використовує написаний ШІ програмний код, не маючи жодного уявлення що і як він робить.
При цьому, гроші на розробку відповідної ІТ-інфраструктури та найм додаткових працівників на митницю доведеться виділити гроші з бюджету ще до того, як туди потрапить хоч гривня від ПДВ на посилки.
Президент України Володимир Зеленський зреагував на нічний обстріл України, назвавши дії росіян “абсолютним цинізмом”.
На початку 2026 року Україна та МВФ оголосили про угоду щодо нової кредитної програми на $8,1 мільярда. Серед зобов’язань, на які погодився уряд Юлії Свириденко – «усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів». Простіше кажучи, скасувати безподаткове ввезення товарів вартістю до 150 євро з іноземних інтернет-магазинів. Після скандалу уряд заявив, що нібито домігся скасування цього зобов’язання, але наприкінці квітня видання Reuters спростувало слова Юлії Свириденко – питання ПДВ на посилки все ще актуальне і від України очікують рішень.
Впродовж 3 травня та в ніч на 4 травня 2026 року підрозділи Сил оборони України здійснили низку ударів по об’єктах російських окупаційних військ.
4 травня президент Володимир Зеленський провів зустріч з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Єревані.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило нові дані про баражуючий боєприпас “Клин”.