ЄС додатково передасть Україні 500 електрогенераторів
Джерело: Представництво ЄС в Україні
Для посилення енергетичної стійкості України ЄС мобілізує зі своїх стратегічних резервів додаткові 500 електрогенераторів.
Залучені з розташованих у Польщі резервів ЄС для надзвичайних ситуацій генератори ранжуються від малих 12,5 кВА до великих 1000 кВА, здатних постачати енергію цілим лікарням у випадку відключення електроенергії.
Фінансова вартість 500 електрогенераторів, що надсилаються Україні, складає 16,5 млн євро.
Генератори надаватимуться різним українським міністерствам. Мета полягає у забезпеченні достатнього постачання електроенергії протягом холодних і темних місяців, а також підтримки роботи таких життєво важливих служб, як лікарні та водоочищувальні й теплові станції. Наприклад, 40 із 500 генераторів призначено для шкіл.
Разом із цим новим залученням, Україні надіслано понад 5 500 електрогенераторів через Механізм цивільного захисту ЄС, який включає пропозиції як від країн-членів ЄС, так і 2 178 пропозицій із власних, призначених для додаткового рівня захисту резервів ЄС rescEU.
Окрім генераторів, ЄС постачає в Україну й інші життєво важливі енергоносії, такі як трансформатори, автотрансформатори, високовольтне обладнання та світлодіодні лампи.
“Минулого року ми стали свідками спроби РФ бомбити Україну в період холоду і темряви. Їм це не вдалося тоді, і не вдасться зараз. Стійкість України у цій безглуздій війні не має собі рівних, але українці не залишаються наодинці в цій боротьбі. ЄС працює пліч-о-пліч з українською владою, щоб направляти найнеобхідніші екстрені постачання в країну з першого дня. Зараз ми мобілізуємо додаткові 500 електрогенераторів з наших енергетичних запасів rescEU для підтримки енергетичної системи України в суворі зимові місяці”, – сказав Комісар ЄС з управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич.
Довідково. Відповідь на кризову ситуацію у зв’язку з війною в Україні є найбільшою, найскладнішою та найдовшою за тривалістю операцією, яка будь-коли проводилася через Механізм цивільного захисту ЄС. Всі 27 країн ЄС, а також Норвегія, Туреччина, Північна Македонія, Ісландія та Сербія запропонували матеріальну допомогу: від медикаментів та предметів для укриття до транспортних засобів та енергетичного обладнання. Через цей Механізм Україна досі отримала понад 98 000 тон допомоги.
Крім того, у межах rescEU ЄС мобілізував допомогу зі своїх медичних резервів, резервів ХБРЯ та укриття, а також енергетичних резервів, розташованих у Бельгії, Німеччині, Данії, Греції, Угорщині, Нідерландах, Польщі, Румунії, Швеції, Словенії, та з резерву приватного сектору rescEU, розташованого у Бельгії та Польщі.
ЄС також координує рейси медичної евакуації для перевезення пацієнтів на лікування у європейських лікарнях. Понад 2 900 українських пацієнтів евакуйовано у 22 європейські країни.
Загальна фінансова вартість підтримки, наданої через Механізм цивільного захисту ЄС, складає 796 млн євро.
- Міжнародні партнери продовжують активно долучатися до роботи Фонду підтримки енергетики України – обсяг внесків сягнув понад 390 мільйонів євро.
- Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Секретаріат Енергетичного Співтовариства підписали угоду про грантовий внесок США до Фонду підтримки енергетики України на загальну суму 23 000 000 євро.
- Данія перерахує до Фонду підтримки енергетики України грантовий внесок на загальну суму 7 мільйонів євро, який буде спрямовано на закупівлю обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури, що зазнала пошкоджень внаслідок російських атак.
Повномасштабний наступ Росії на Україну обходиться російській армії дедалі більшою ціною. Вже зараз росіяни зазнали найбільших втрат із часів Другої світової війни.
Надвечір 14 травня стало відомо про склад офіційно затвердженої главою РФ Володимиром Путіним делегації РФ, котру направлять у Туреччину на переговори з Україною.
У Генеральному штабу ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 14 травня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 128 бойових зіткнень.
Країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат — 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.
Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва під час своєї зупинки у Москві 14 травня після візиту до Китаю не зустрівся з очільником Кремля Володимиром Путіним, як анонсував раніше.