Bloomberg: Франція пропонує нові санкції ЄС для боротьби з російською пропагандою
Джерело: Bloomberg
Франція закликає Європейський Союз запровадити новий режим санкцій проти російської дезінформації та операцій втручання у вибори по всьому світу.
Пропозиція, яку підтримують Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди та Польща, дозволить ЄС посилити санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до спонсорованої Росією дестабілізуючої діяльності в усьому світі.
Дестабілізуюча діяльність, яку здійснюють пов’язані з Росією суб’єкти, зросла всюди в Європі, оскільки російський режим здійснив дії щодо підриву демократії, стабільності та верховенства закону за допомогою різних гібридних інструментів, — зазначили в проєкті документа, з яким ознайомився Bloomberg.
Напередодні виборів до Європарламенту, які відбудуться у червні, ЄС зробив своїм пріоритетом боротьбу з дедалі більшою хвилею російської дезінформації, головними цілями якої є дискредитація підтримки України, та заподіяння шкоди відносинам Європи з країнами Глобального Півдня.
Європейські посадовці наголосили, що обсяг контенту, який розповсюджує дезінформацію, на платформах соцмереж помітно зріс за минулі п’ять років.
Раніше французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.
Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.
- Європейський Союз після повномасштабного вторгнення РФ на територію України запровадив санкції щодо російських ЗМІ – RT і Sputnik, які підтримуються державою, проте пропагандисти шукають способи для уникнення обмежень.
- Служба інформації та безпеки Молдови (SIS) заявила про блокування в країні доступу до 22 російських пропагандистських телеканалів.
- Адміністрація відеохостингу YouTube заблокувала кілька десятків регіональних каналів Всеросійської державної телевізійної та радіомовної компанії (ВДРТК), серед яких – канали редакцій у Ростові-на-Дону, Мурманську, Пскові, Вологді та Іваново.
- Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Віра Юрова та єврокомісар з юстиції Дідьє Рейндерс заявили, що РФ спотворює історію та поширює теорії змови, щоб “отруїти демократичні країни шкідливою дезінформацією”.
- Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
- Упродовж 2023 року Росія витратила 58 мільярдів рублів або ; близько пів мільярда доларів на створення пропаганди так званими “некомерційними” організаціями.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.