ФРН відмовилася відправляти миротворців в Україну, сконцентрується на фінансуванні – Bild

Джерело: Bild

Німеччина поки що зупинила обговорення направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Натомість Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.

Канцлер Фрідріх Мерц висловив готовність направити миротворців для контролю за дотриманням миру після саміту в Вашингтоні 18 серпня за участю президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського. Обговорювався навіть можливий мандат місії. Втім, коли стало зрозуміло, що президент Росії Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським, в уряді ФРН дійшли висновку, що Кремль прагне продовжувати війну.

Тож відправка німецьких військ для нагляду за припиненням вогню більше не розглядається. Ситуація зміниться “якщо Трамп зробить якісь кроки або Путін припинить війну”.

Німеччина планує й надалі зміцнювати Сили оборони України у разі припинення вогню, щоб стримати Росію від нового нападу, покривати частину витрат на виплати ЗСУ та розвивати спільне виробництво озброєнь за участю німецьких компаній.

Раніше міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що країна прагне збільшити армію з нинішніх 180 тисяч до 260 тисяч до 2031 року, і їй може не вистачати солдат навіть без урахування України.

Участь у миротворчій місії обговорюють понад 30 країн у межах “коаліції охочих”, котру очолюють Франція та Велика Британія. Спершу мовилося про 30 тисяч військових, однак зараз план скоротився до 6-10 тисяч. У деяких європейських столицях таке розгортання вважають надто ризикованим, тож достатньої кількості військ для стримування Росії від повторної агресії наразі не набирається.

Зауважимо, за даними ЗМІ, британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”.

Загалом вже більш як 30 країн вже виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну, повідомив представник прем’єр-міністра Великої Британії  Кіра Стармера.

Емманюель Макрон заявив, що запропоновані миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо Москва вирішить знову напасти на Україну.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. 

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах. 

Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.