Глава ПАР попросив МКС скасувати зобов’язання щодо арешту Путіна
Джерело: Reuters
Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса попросив дозволу в Міжнародного кримінального суду не арештовувати російського президента Володимира Путіна, оскільки вважає, що це “означало б оголошення війни”.
У серпні в Південній Африці має відбутися саміт БРІКС — Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, у якому заплановано участь усіх глав держав цих країн.
Одначе, МКС видав ордер на арешт Путіна, звинувачуючи його у воєнному злочині – депортації українських дітей до Росії. ПАР входить до переліку країн, які підписали Римський статут, тож зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він з’явиться на саміт.
Рамафоса зробив таку заяву у відповіді на судовий позов, поданий опозиційним “Демократичним альянсом” із метою змусити уряд країни заарештувати російського президента, якщо він ступить на південноафриканську землю.
Він зауважив, що ініціював що ініціював консультації з МКС відповідно до статті 97, проте не може розкрити подробиці.
Південно-Африканська Республіка має очевидні проблеми з виконанням запиту на арешт і видачу президента Путіна, — мовиться в його заяві. — Росія дала зрозуміти, що арешт її президента буде оголошенням війни, — додав Рамафоса.
17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України.
Раніше The Times повідомляло, що влада Південної Африки попросила російського президента Володимира Путіна не приїжджати на саміт БРІКС, а долучитися до зустрічі в онлайн-форматі.
Однак, 11 липня Сиріл Рамафоса заявив, що наступного місяця саміт БРІКС, на який отримав запрошення президент РФ Володимир Путін, відбудеться, попри ордер Міжнародного кримінального суду на арешт очільника Кремля.
- На зустрічі у п’ятницю, 7 липня, міністри юстиції країн G7 підтвердили співпрацю у межах підтримки розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією під час війни проти України.
- Протягом липня росіяни вивезли близько 280 дітей з Антрацитівського району тимчасово окупованої території Луганської області до “козачого кадетського корпусу” у Республіці Калмикія РФ.
- Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях, де вони зазнають тортур, психологічного насильства і навіть використовуються як робоча сила.
У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.
Американський винахідник та підприємець, а віднедавна очільник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск назвав зрадником сенатора Марка Келлі, котрий закликав надалі підтримувати Київ у війні після візиту в Україну, відкинувши твердження про мир “за будь-яку ціну”.
У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 10 березня. З початку доби відбулося 126 бойових зіткнень.