Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву щодо належної ролі Суспільного у час війни

Джерело: заява КЖЕ

29 квітня Комісія з журналістської етики опублікувала заяву, у якій висловила незаперечну підтримку реформованому мовнику та наголосила, що тиск на мовника, зокрема шляхом поширення неперевіреної й недостовірної інформації політиками та іншими публічними особами, є “неприпустимим”.

Протягом минулого тижня у медійному просторі почастішали випади щодо Суспільного мовника зі сторони окремих народних депутатів, а також з’явилася інформація про прагнення виключити суспільного мовника з прайм-тайм ефірів Єдиного марафону. На тлі цієї інформації Комісія  наголошує на своїй підтримці реформи суспільного мовника, яка є одним з успішних прикладів медіареформ часів незалежності. Адже результатом цієї реформи є перетворення неповороткого державного гіганта з обласними філіями, що часто виступали рупорами влади, на конкурентне медіа, яке дотримується стандартів журналістської етики.

У КЖЕ нагадали, що вимога провести цю реформу згадувалася ще у 2005 році Парламентською асамблеєю Ради Європи, а її метою було покращення умов для функціонування плюралістичної демократії. Громадянське суспільство послідовно працювало над реформою як на законодавчому, так і на імплементаційному рівнях з 2014-2015 років, коли було прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Саме в його нормах були закріплені гарантії інституційної, фінансової та редакційної незалежності мовника, відповідно до стандартів Ради Європи, вже у 2024 році відображених в Європейському акті про свободу медіа на рівні Європейського Союзу. Попри забезпечення незалежних виборів менеджменту Суспільного як у 2017, так і у 2021 роках, а також включення Суспільного до різноманітних «білих списків» медіа, що дотримуються журналістських стандартів, виділення закріпленої на рівні законодавства гарантованої фінансової суми у 0,2% від загальної суми видатків державного бюджету на діяльність медіа не відбулося жодного разу від моменту трансформації та злиття усіх місцевих компаній у єдине ПАТ «НСТУ».

Під час повномасштабного вторгнення довіра до Суспільного мовника зросла з 60,5% у 2020 до 86% у 2023 роках. Після створення Єдиного марафону, моніторинги дотримання стандартів на ньому також свідчать, що серед усіх мовників саме Суспільне має найменшу кількість порушень та найбільш збалансовано надає слово представникам усіх політичних фракцій у Верховній Раді України.

Це дозволяє твердити, що, попри недофінансування та загальну спробу держави консолідувати інформаційні потужності – зокрема для того, аби вести інформаційну війну та протидіяти ворожим проявам пропаганди – Суспільне залишається острівцем якісного контенту, якому довіряють споживачі та до якого вони звертаються у разі, коли існує потреба швидко отримати надійну інформацію.

З огляду на те, що суспільні медіа продовжують належно виконувати свою функцію з інформування загалу про поточні події, що становлять значний публічний інтерес, Комісія висловлює свою незаперечну підтримку реформованому мовнику та наголошує, що:

  • Тиск на мовника, зокрема шляхом поширення неперевіреної та/або недостовірної інформації політиками та іншими публічними особами, є неприпустимим;
  • Будь-яке втручання у його редакційну політику, спрямоване на обмеження доступу представників певних верств суспільства загалом та політичних рухів безпосередньо, є надмірним втручанням у свободу медіа – попри правовий режим воєнного стану;
  • Дотримання журналістами Суспільного стандартів журналістської етики та надання об’єктивної та перевіреної інформації про поточні події є вакциною від утвердження монополізованого інформаційного простору;
  • Забезпечення належного функціонування Суспільного, зокрема через його повноцінне фінансування, є запорукою сталості плюралізму думок навіть у воюючій країні.

Що передувало?

Днями очільниця наглядової ради НСТУ Світлана Остапа повідомила у коментарі “Детектор медіа”, що Суспільне хочуть прибрати з вечірніх слотів телемарафону “Єдині новини” і натомість надавати їм час на етер у нічні та ранкові години.

Хто був автором такої пропозиції, невідомо, але озвучив її представник телеканалу “Рада”.

Світлана Остапа, своєю чергою, зауважила, що саме Суспільне повинне мати слоти у вечірні години.

Ми обговорили це питання й вирішили, що оскільки Суспільне дотримується всіх професійних стандартів, саме в слоті Суспільного є баланс політичних сил, то саме Суспільне і має бути у вечірніх слотах марафону. Ми дали доручення голові правління Суспільного Миколі Чернотицькому, щоб він озвучив нашу позицію в чаті керівництва телемарафону. Ми вимагаємо або всіх вечірніх ефірів у слоті, або щоб був паритет, як раніше, щоб в усіх виробників контенту були і вечірні, і денні, і нічні слоти, — сказала вона.

Очільниця наглядової ради НСТУ також висловила думку, що проти Суспільного почали інформаційну кампанію. Зокрема занепокоєння викликають дописи Безуглої, яка днями написала кілька постів про те, чи доцільно фінансувати державні телеканали, до яких внесла і Суспільне.

“Суспільне, Дом і FreeДом мають мізерні охоплення і диверсифікують кошти”, – написала Безугла, запропонувавши залишити лише одного державного мовника – Суспільне або “Раду”.

Пост Безуглої прокоментувала шеф-редакторка “Детектор медіа” Наталія Лигачова, звинувативши нардепку у брехні.

Нардепка написала, що НСТУ нібито отримує від держави майже 2 млрд фінансування на рік, з яких частина іде на зарплату членам наглядової ради НСТУ.

Заробітна плата голови наглядової ради НСТУ Світлани Остапи – близько 200 тис. грн, як і секретаря, як і голови правління НСТУ та ще інших членів наглядової ради та правління (можливо, більше, в мене такі дані – треба зробити запит), – написала вона.

Цей допис прокоментувала шеф-редакторка “Детектор медіа” Наталія Лигачова, наголосивши, що нардепка вкотре збрехала.

Та скільки ж можна брехати?!!! Знову пост Безуглої про Суспільне, і знову – суцільна брехня та маячня. Починаючи з того, що Світлана Остапа є моєю заступницею в ГО “Детектор медіа” і отримує зарплату саме в нас! Наглядова рада Суспільного працює всі роки, починаючи зі свого створення, безкоштовно! – обурилась Лигачова.

Вона звинуватила Безуглу у кампанії брехні і тиску на незалежного мовника та пообіцяла жорстку відповідь медійників.

Своєю чергою, очільниця Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) Світлана Остапа також прокоментувала допис Facebook нардепки Мар’яни Безуглої щодо Суспільного.

Якщо народна депутатка Мар’яна Безугла думає, що Наглядовій раді НСТУ більше немає чого робити, як тільки обговорювати її пости, то вона глибоко помиляється. Якщо вона любить, щоб її персону обговорювали, і для цього безперервно бреше, то тут питання або до лікарів, або до поліції, – написала Остапа.

Вона зазначила, що Безугла нічого не знає про Суспільне і заявила, що нардепка бреше.

Глава Росії Володимир Путін 16 травня відвідає Китай для переговорів із президентом КНР Сі Цзіньпіном, які, як сподівається Кремль, поглиблять стратегічне партнерство між двома геополітичними суперниками Сполучених Штатів.

15 травня президент Володимир Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру, зокрема висловивши вдячність за підтвердження участі країни у Глобальному саміті миру.

Генеральний директор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер оголосив на щорічних загальних зборах, що компанія планує створити ще одне спільне підприємство в Україні у сфері протиповітряної оборони.

15 травня президент Володимир Зеленський підписав укази про вихід України з низки угод, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав.

Оперативне командування “Південь” поінформувало, що морські піхотинці 35 окремої бригади відпрацьовували навички ведення бою в умовах міської забудови.