Кремль погрожує «ескалацією напруженості» через військову присутність ФРН у Литві
Джерело: The Guardian
В РФ знову вдаються до погроз. На цей раз Литві, зауваживши, що військова присутність Німеччини у країні призведе до “ескалації напруженості”.
Так, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 8 квітня, що запланована військова присутність ФРН у Литві призведе до ескалації напруженості.
Угода між Німеччиною та Литвою ознаменувала першу постійну дислокацію німецьких військ з часів Другої світової війни.
Зауважимо, Німеччина відправить тисячі своїх військових до російського кордону. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус порівняв “історичну” угоду із розміщенням союзних військ у Західній Німеччині, які направили для захисту Західної Європи у разі нападу СРСР під час холодної війни.
Більшість військових прибудуть у 2025 та 2026 роках, де їм та їхнім родинам запропонують “привабливі умови”, зокрема німецькі школи, житло та авіасполучення.
Швидкість проєкту чітко показує, що Німеччина розуміє нову реальність безпеки, – додав міністр оборони.
Німеччина вже очолює багатонаціональну бойову групу НАТО в Литві чисельністю близько 1000 військовослужбовців, яку інтегрують до бригади.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року НАТО пообіцяла посилити свою присутність на східному кордоні Альянсу.
Також стало відомо, що Північноатлантичний альянс тимчасово розгорне літаки електронної розвідки та спостереження у Шяуляї, Литва.
З 2025 року Німеччина триматиме 35 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної чи високої бойової готовності для реалізації нової стратегії стримування та оборони НАТО, заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус у кулуарах зустрічі НАТО у Брюсселі.
Раніше німецькі аналітики наголосили, що через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Глава РФ Володимир Путін також попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
Варто нагадати, що речниця МЗС РФ Марія Захарова ще у грудні заявляла, що плани Німеччини розгорнути бригаду в Литві з 2027 року призведуть до “ескалації військової напруженості” між Росією і НАТО.
Нещодавно Головнокомандувач армії Бельгії попередив, що Росія може атакувати Молдову та країни Балтії, закликавши Європу бути готовими до війні.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
-
Президент РФ Володимир Путін погрожує Європі війною. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Брейер закликає посилити стримування якомога швидше. Окрім залучення особового складу та озброєння, також потрібна “зміна менталітету”.
-
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман. -
У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем. -
3 квітня в МЗС РФ знову заявили про бажання побудувати “багатополярний світ”, поскарживсь, що натомість НАТО повернулося до мислення часів Холодної війни”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.