Макрон та Зеленський зустрілися у Брюсселі: обговорили ініціативу присутності миротворців

Джерело: Володимир Зеленський/Facebook

18 грудня у Брюсселі президент Володимир Зеленський зустрівся з главою Франції Емманюелем Макроном. Сторони обговорили ключові пріоритети для зміцнення оборонних спроможностей України.

Це вже восьма їхня зустріч цього року.

Глава Української держави висловив співчуття у зв’язку з трагедією на французькому острові Майотта, яку спричинив циклон “Шидо”.

Зеленський подякував Емманюелю Макрону за його особисті зусилля для консолідації міжнародної підтримки довкола України. Встановлення справедливого миру для нашої держави означає й гарантування безпеки для всіх інших країн Європи.

Головні теми, які обговорили під час зустрічі, – військова допомога та потреби українських воїнів. Президент України передав перелік того, що необхідне захисникам на полі бою, а також для посилення протиповітряної оборони й далекобійних спроможностей.

Провів продуктивну зустріч із Президентом Франції Емманюелем Макроном. Обговорили тет-а-тет ключові пріоритети для подальшого зміцнення позицій України в захисті від російської агресії. Основним завданням залишається посилення спроможностей протиповітряної оборони. Однаково бачимо, що потрібні надійні гарантії для миру, який реально можна наблизити, — повідомив Зеленський.

За словами українського президента, сторони продовжили опрацювання ініціативи Макрона щодо присутності в Україні сил, які можуть сприяти стабілізації на шляху до миру.

Зеленський подякував Франції за всю надану оборонну підтримку, загальна сума якої становить понад 5 млрд євро, участь у більшості коаліцій “Рамштайну” та підготовку бригади “Анна Київська”.

Емманюель поінформував про свою комунікацію з іншими партнерами заради реалізації всіх необхідних кроків для досягнення миру.

Раніше стало відомо, що Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.

Зауважується, що виключно виняткові обставини можуть змусити Макрона залишити Францію. Країна переживає найглибшу політичну кризу: у вівторок все ще не було зрозуміло, хто може стати новим прем’єр-міністром, і як до кінця року ухвалити бюджет на 2025 рік, якщо в Національних зборах жодна партія не має більшості.

Водночас існує й інший політичний порядок денний, який не терпить зволікань. Дональд Трамп, який неодноразово заявляв, що “за 24 години” зможе встановити мир в Україні, 20 січня вдруге зайде у Білий дім.

7 грудня, перед урочистостями з нагоди відновлення Нотр-Даму, Макрон провів зустріч з Трампом у Єлисейському палаці, після чого до них приєднався Володимир Зеленський.

Як пояснив колишній заступник генсека НАТО Каміль Гранд, Макрон передав Трампу, що Європа не може бути виключена з переговорів США з Росією, адже має важливі інтереси у сфері безпеки. Франція готова підтримати цей процес фінансово та взяти на себе ризики щодо захисту суверенітету України.

Основою французької ініціативи є миротворча місія, котра забезпечить дотримання Кремлем майбутнього перемир’я та демаркаційної лінії. За словами експерта Елі Тененбаума, місія могла б складатися з п’яти бригад, або близько 40 тисяч військових, і Польща могла б очолити одну з них.

Кілька практичних сценаріїв передбачають гарантії безпеки, котрі можуть реалізувати за трьома моделями:

“Німецька модель” – прийняття України до НАТО навіть без визначених кордонів.
“Ізраїльська модель” – постачання зброї навіть після встановлення миру.
“Корейська модель” – міжнародна миротворча місія для контролю демаркаційної лінії.

Місія може включати елементи інших моделей і стати основою для гарантій безпеки України.

У виданні нагадали, що Макрон одноосібно приймає рішення щодо використання збройних сил країни та визначає напрями зовнішньої політики Франції.

Найбільшою проблемою, однак, залишається позиція Путіна: наразі він не давав жодних сигналів про те, що готовий відмовитися від контролю над усією Україною.

Додамо, 12 грудня очільник Франції Емманюель Макрон відвідав Польщу, щоб оприлюднити підсумки переговорів з обраним 47-м президентом США Дональдом Трампом та главою України Володимиром Зеленським у Парижі.

Раніше Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.

Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

Також Макрон заявив, що кілька країн погодили план відправки військових інструкторів до України.

Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
Зауважимо, французький лідер під час зустрічі з майбутнім лідером США Дональдом Трампом пояснював йому необхідність підтримки України та тиску на Росію.

На початку 2024 року Фонд гарантування вкладів виставив на аукціон пул активів ліквідованих російських “Сбербанку” (перейменованого у “МР Банк”) та “Промінвестбанку”, а також збанкрутілого українського “Мегабанку”. Це – комерційна нерухомість в Одесі та Сумах та право вимоги боргів по старих кредитах на загальну суму 2,8 мільярда. Однак, перемогу здобули компанії, що належать громадянам Росії.