На площі Слави у Києві відбулася акція на підтримку військовополонених: фоторепортаж
Джерело: Букви
14 квітня біля метро “Арсенальна” у Києві відбулася акція на підтримку українських військовополонених. Тисячі небайдужих закликали пам’ятати про оборонців та вимагати повернення захисників Маріуполя.
Близько тисячі осіб зібрались на 19 акцію підтримки військовополонених. До неї долучилися не лише родичі та близькі військовополонених, але й інші оборонці, колишні бранці росіян.
Учасники принесли на мітинг плакати з написами: “Прокиньтесь”, “FreeAzov”, “Ви — голоси тих, хто досі в полоні”, “Полон — повільна смерть”, “Боріться за них так, як вони боролися за вас”.
Дехто з учасників акції також привів своїх чотирилапих улюбленців.
Станом на сьогодні у російському полоні утримується зокрема понад 1600 захисників Маріуполя, котрі за наказом вийшли з “Азовсталі”.
26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.
Голова ММПЛУ Даніель Белль повідомила, що кожен з раніше опитаних українських військовополонених розповідав, як російські військовослужбовці та посадовці катували їх у неволі, застосовуючи неодноразові побиття, електрошок, погрози розстрілу, тривалі стресові пози та імітацію розстрілу. Більш ніж половина з них зазнали сексуального насильства.
Більшість колишніх військовополонених також розповідали про страждання від того, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми родинами, та що вони були позбавлені належного харчування й медичної допомоги.
Окрім цього, ММПЛУ зафіксувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який попередній період.
Читайте також: Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки
Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
- Нещодавно Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка затверджує положення про інформаційну систему з питань поводження з полоненими.
- Раніше британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.
- У своєму традиційному Великодньому посланні Urbi et Orbi, яке відбулося в неділю, 31 березня, Папа Римський Франциск звернув увагу на російсько-українську війну та висловив побажання про загальний обмін усіма полоненими між Росією та Україною.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.