На українському судні «Ноосфера» в Антарктиці стартувало нове міжнародне дослідження (Фото)

Фото: Anna Iglikowska/Денис Матюшенко

Джерело: Національний антарктичний науковий центр

Польські та українські науковці почали вивчати життя на морському дні Антарктики з борту українського судна “Ноосфера”.

У межах співпраці польських та українських вчених вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану.

Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в протоці Пенола (район станції “Академік Вернадський”) на трьох різних глибинах.

На кожній з них знайдено різні морські організми:

• на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морські огірки через схожість форми);
• на глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвістки через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії);
• на глибині 120 м зібрано різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток.

Нині зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправлення в лабораторію на “великій землі” науковці робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів та вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.

Чому це важливо?

Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки та сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів. Це дозволяє заощаджувати час та кошти, а також завдавати значно менше шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов’язковий вилов живих істот.

Однак щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни і призначений перший “улов” нашої “Ноосфери”.

Для чого визначати вміст металів у скелетах тварин?

Річ в тому, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). У кислішій та теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирях тощо.

Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою та вразливою.

Тож завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.

З польського боку участь в дослідженні беруть співробітники Польської академії наук та Гданського університету. Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці між Україною та Польщею. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки.

• Українські полярники зі станції “Академік Вернадський” показали пінгвінів-верхолазів, які загніздували на висоті 295 метрів над рівнем моря.
• Науковці зі станції “Академік Вернадський” показали відео, як сотні пінгвінів вишиковуються й рушають снідати до океану.
• Біля станції “Академік Вернадський” народилося понад 750 пташенят субантарктичних пінгвінів.
• В Антарктиді знайшли чотири раніше невідомі колонії імператорських пінгвінів. Вченим вдалося їх побачити за допомогою супутникових знімків.

• Антарктика,
• дослідження,
• дослідження життя на морському дні Антарктики,
• науковці,
• Польські та українські науковці,
• станція "Академік Вернадський",
• українське судно "Ноосфера"