Нарукавні знаки для ЗСУ: Міноборони відроджує українську геральдику

Джерело: Міноборони.

Міністерство оборони України відроджує українську традиційну історичну геральдику.

Над проєктом нового нарукавного знаку працює команда офіцерів з Центрального управління розвитку супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (ЦУРСМЗ ЗСУ) та Експертна рада, до якої входять відомі історики, художники й аналітики.

Кожна ідея, ескіз і кінцевий результат – узгоджуються із замовником, тобто, командиром військової частини.

Затверджує погоджений проєкт Головнокомандувач ЗСУ або міністр оборони України, в залежності від підпорядкування.

Відтак, протягом 2022 року затверджено 110 ескізів нарукавних знаків, 61 – бойового прапора. З початку 2023 повністю завершено: 54 проєкти й близько 20 знаходяться на розгляді в Експертній раді.

Головне джерело ідей та натхнення: армія України 1917-1921 років, маловідомі факти, рідкісні територіальні герби тощо.

“Символи перемоги! Саме з ними українське військо йде у бій проти росіян, визволяючи нашу Батьківщину”, – наголосили у Міноборони.

ДОВІДКОВО. Геральдика (гербознавство) – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає генезис гербової традиції, явища і події, пов’язані із засвоєнням та функціонуванням гербів, а також супутні документи, що стосуються причин та обставин виникнення, еволюції соціальної ролі та правового статусу гербів.

27 липня у Чернігові оголосили День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки. Російські війська у неділю вдарили по трьох локаціях у місті — супермаркету, СТО та складському приміщенню.

Румунські військові за три дні збили третій безпілотник після низки інцидентів із дронами поблизу кордону з Україною.

Російський маркетплейс Wildberries видалив окремий розділ “Все для СВО”, де раніше було понад 200 тисяч товарів, пов’язаних із військовим спорядженням. Водночас сама продукція військового призначення залишилася доступною на платформі.

У Кропивницькому 22 липня вдруге попрощалися із військовослужбовцем Олександром Божком, котрий загинув у жовтні 2025 року на Покровському напрямку. Після першого поховання з’ясувалося, що родині видали тіло іншого військового.

Після ракетного удару по заводу російського військово-промислового комплексу “Авітек” у Кірові місцеві жителі почали звинувачувати владу в неналежному захисті населення та приховуванні реальних масштабів втрат серед працівників підприємства.