Нарукавні знаки для ЗСУ: Міноборони відроджує українську геральдику
Джерело: Міноборони.
Міністерство оборони України відроджує українську традиційну історичну геральдику.
Над проєктом нового нарукавного знаку працює команда офіцерів з Центрального управління розвитку супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (ЦУРСМЗ ЗСУ) та Експертна рада, до якої входять відомі історики, художники й аналітики.
Кожна ідея, ескіз і кінцевий результат – узгоджуються із замовником, тобто, командиром військової частини.
Затверджує погоджений проєкт Головнокомандувач ЗСУ або міністр оборони України, в залежності від підпорядкування.
Відтак, протягом 2022 року затверджено 110 ескізів нарукавних знаків, 61 – бойового прапора. З початку 2023 повністю завершено: 54 проєкти й близько 20 знаходяться на розгляді в Експертній раді.
Головне джерело ідей та натхнення: армія України 1917-1921 років, маловідомі факти, рідкісні територіальні герби тощо.
“Символи перемоги! Саме з ними українське військо йде у бій проти росіян, визволяючи нашу Батьківщину”, – наголосили у Міноборони.
ДОВІДКОВО. Геральдика (гербознавство) – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає генезис гербової традиції, явища і події, пов’язані із засвоєнням та функціонуванням гербів, а також супутні документи, що стосуються причин та обставин виникнення, еволюції соціальної ролі та правового статусу гербів.
- 2 липня на тренувальній базі батальйону “Легіон-Д” у Києві відбувся показ та тестування польової форми для жінок-військовослужбовиць.
- У Міністерстві оборони України знову закликали не публікувати інформацію про ситуацію на фронті до офіційних повідомлень від Генштабу та Міноборони, адже через це страждають українські військові.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.
9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.