Нарукавні знаки для ЗСУ: Міноборони відроджує українську геральдику

Джерело: Міноборони.

Міністерство оборони України відроджує українську традиційну історичну геральдику.

Над проєктом нового нарукавного знаку працює команда офіцерів з Центрального управління розвитку супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (ЦУРСМЗ ЗСУ) та Експертна рада, до якої входять відомі історики, художники й аналітики.

Кожна ідея, ескіз і кінцевий результат – узгоджуються із замовником, тобто, командиром військової частини.

Затверджує погоджений проєкт Головнокомандувач ЗСУ або міністр оборони України, в залежності від підпорядкування.

Відтак, протягом 2022 року затверджено 110 ескізів нарукавних знаків, 61 – бойового прапора. З початку 2023 повністю завершено: 54 проєкти й близько 20 знаходяться на розгляді в Експертній раді.

Головне джерело ідей та натхнення: армія України 1917-1921 років, маловідомі факти, рідкісні територіальні герби тощо.

“Символи перемоги! Саме з ними українське військо йде у бій проти росіян, визволяючи нашу Батьківщину”, – наголосили у Міноборони.

ДОВІДКОВО. Геральдика (гербознавство) – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає генезис гербової традиції, явища і події, пов’язані із засвоєнням та функціонуванням гербів, а також супутні документи, що стосуються причин та обставин виникнення, еволюції соціальної ролі та правового статусу гербів.

У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.

У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.

Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.

1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.

Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.