Нарукавні знаки для ЗСУ: Міноборони відроджує українську геральдику

Джерело: Міноборони.

Міністерство оборони України відроджує українську традиційну історичну геральдику.

Над проєктом нового нарукавного знаку працює команда офіцерів з Центрального управління розвитку супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (ЦУРСМЗ ЗСУ) та Експертна рада, до якої входять відомі історики, художники й аналітики.

Кожна ідея, ескіз і кінцевий результат – узгоджуються із замовником, тобто, командиром військової частини.

Затверджує погоджений проєкт Головнокомандувач ЗСУ або міністр оборони України, в залежності від підпорядкування.

Відтак, протягом 2022 року затверджено 110 ескізів нарукавних знаків, 61 – бойового прапора. З початку 2023 повністю завершено: 54 проєкти й близько 20 знаходяться на розгляді в Експертній раді.

Головне джерело ідей та натхнення: армія України 1917-1921 років, маловідомі факти, рідкісні територіальні герби тощо.

“Символи перемоги! Саме з ними українське військо йде у бій проти росіян, визволяючи нашу Батьківщину”, – наголосили у Міноборони.

ДОВІДКОВО. Геральдика (гербознавство) – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає генезис гербової традиції, явища і події, пов’язані із засвоєнням та функціонуванням гербів, а також супутні документи, що стосуються причин та обставин виникнення, еволюції соціальної ролі та правового статусу гербів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.