НАТО просить країни-члени уп’ятеро збільшити наземні засоби ППО – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

НАТО просить європейські країни-члени розширити можливості наземної протиповітряної оборони в п’ять разів, оскільки альянс намагається заповнити ключову прогалину на тлі загроз із боку Росії.

Обговорення цього питання заплановано на зустрічі міністрів оборони НАТО, котра відбудеться в четвер у Брюсселі. Джерела зазначають, що мова про колективну мету для європейських країн-членів Альянсу, однак обсяги зобов’язань для кожної з них можуть різнитися. Конкретні терміни реалізації ініціативи наразі не визначено.

Очікується, що цього тижня міністри також схвалять одну з наймасштабніших програм поповнення озброєнь з часів Холодної війни. Мовиться про європейські та канадські зусилля з переозброєння і зменшення залежності від військової допомоги США. Брюссельська зустріч закладе підґрунтя для саміту лідерів НАТО 24–25 червня в Гаазі.

Збільшення обсягів озброєння є частиною ширших планів зі зростання витрат на оборону. За даними агентства, члени НАТО, зокрема під впливом США, консолідуються довкола цілі витрачати до 5% ВВП: 3,5% на основні оборонні потреби та ще 1,5% — на суміжні галузі, як-от інфраструктура, кіберзахист і цивільна підготовка.

Європа вже багато років має дефіцит засобів ППО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії ситуація погіршилась: частину систем європейські країни передали Україні. За оцінками оборонних аналітиків, наявних ППО недостатньо для ефективного прикриття наземних операцій у разі широкомасштабного нападу.

Як зазначив один із військових високопосадовців Європи, Альянс має нагальну потребу в масштабному нарощуванні наземних систем ППО для захисту від новітніх безпілотників, ракет та бойової авіації.

Протягом десятиліть НАТО скорочувало потужності ППО, зміщуючи фокус на Близький Схід та Північну Африку. Однак, повномасштабна війна Росії проти України змінила цю стратегію – зокрема через побоювання, що Кремль може наважитись на нову агресію проти інших країн Альянсу вже за кілька років.

Однією з ключових складових нового підходу стане посилення ППО, яка також є однією з найдорожчих статей витрат. У цьому лідерство взяла на себе Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц має намір прискорити нарощування оборонного бюджету та інвестувати мільярди євро в системи ППО.

Зокрема, мова про розширення ініціативи European Sky Shield, започаткованої колишнім канцлером Олафом Шольцом. Мета проекту — створити загальноєвропейську систему протиракетної оборони, здатну знищувати балістичні ракети.

Додамо, країни НАТО обговорюють нову ціль оборонних витрат — 5% валового внутрішнього продукту до 2032 року. Як повідомляють дипломатичні джерела, ініціативу мають розглянути міністри закордонних справ країн Альянсу на зустрічі 14–15 травня. Кінцевою метою є узгодження нових стандартів до саміту в Гаазі у червні.

Поки що жодна з 32 країн-членів НАТО, включно із США, не досягла порогу у 5%. Найближче до нього — Польща, яка витрачає 4,1% ВВП і планує довести цей показник до 4,7% у 2025 році. Далі йдуть США (3,7%) та Естонія (3,4%).

Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

  • НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
  • Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
  • В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
  • Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, котрою закликав уряд країни не підтримувати нові санкції проти Росії. Документ ініціювала проросійська Словацька національна партія. Опозиція проігнорувала голосування. 

У Сінгапурі висунули звинувачення в шахрайстві Діонні Марі Ганні, історію якої розповіла документальна стрічка “Con Mum” від Netflix. Саме після перегляду фільму постраждалі заявили на жінку в поліцію.

Бундесверу доведеться набрати ще 50-60 тисяч військовослужбовців, аби виконати нові цілі НАТО. Про це перед зустріччю міністрів оборони країн Альянсу заявив глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус.

Президент США Дональд Трамп заявив, що може запровадити санкції і проти РФ, і проти України, якщо війна не закінчиться скоро. 

У Швеції з 1 червня набув чинності закон, який дозволяє малим виробникам алкогольних напоїв продавати їх безпосередньо відвідувачам.