Німеччина надасть Україні додаткові 17 млн євро на житло для ВПО
Зображення: Мінреінтеграції
Джерело: Мінреінтеграції
Сьогодні, 7 грудня, між урядом України в особі Мінреінтеграції, Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і німецьким банком KfW підписано угоду про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб.
За рахунок зазначених коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.
Віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук подякувала уряду Німеччини й банку KfW за підтримку українців у ці складні часи: “Житло для внутрішніх переселенців – це дуже гостре соціальне питання. Проєкт із надання пільгових іпотек ВПО працює вже декілька років і гарно себе показав. Дуже дякую німецьким партнерам за продовження фінансування цього важливого проєкту”.
“Ми із задоволенням продовжуємо нашу співпрацю з Україною у сфері пільгових житлових кредитів для українських внутрішньо переміщених осіб. Першу частину цього проєкту на загальну суму 25,5 мільйона євро було успішно впроваджено протягом 2021-2022 років. Разом із нашими українськими партнерами ми дуже швидко побачили, що цей проєкт викликав значну зацікавленість. Саме тому сьогодні ми оголосили про додаткову підтримку у вигляді 17 мільйонів євро. Цей грант є складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році становила понад 600 мільйонів євро”, – зазначив постійний заступник надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Тім Пранге.
Своєю чергою, директор представництва KfW в Україні Лоренц Ґесснер зазначив, що підтримка українців під час війни – це абсолютний пріоритет для банку KfW, тому установа продовжить стояти поруч з Україною та її громадянами.
- Федеральне міністерство економіки та клімату Німеччини (BMWK), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Міністерство відновлення домовилися підписати грант на суму €20 мільйонів для програми “Renewable Energy Solution Programme” (“Програма рішень для відновлюваної енергетики”).
- 2 грудня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив тисячі снарядів 155 калібру та снайперські гвинтівки.
- Німеччина направила Україні 328 мільйонів доларів на ремонт і модернізацію енергетичної мережі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.