Німеччина надасть Україні додаткові 17 млн євро на житло для ВПО

Зображення: Мінреінтеграції

Джерело: Мінреінтеграції

Сьогодні, 7 грудня, між урядом України в особі Мінреінтеграції, Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і німецьким банком KfW підписано угоду про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб.

За рахунок зазначених коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.

Віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук подякувала уряду Німеччини й банку KfW за підтримку українців у ці складні часи: “Житло для внутрішніх переселенців – це дуже гостре соціальне питання. Проєкт із надання пільгових іпотек ВПО працює вже декілька років і гарно себе показав. Дуже дякую німецьким партнерам за продовження фінансування цього важливого проєкту”.

“Ми із задоволенням продовжуємо нашу співпрацю з Україною у сфері пільгових житлових кредитів для українських внутрішньо переміщених осіб. Першу частину цього проєкту на загальну суму 25,5 мільйона євро було успішно впроваджено протягом 2021-2022 років. Разом із нашими українськими партнерами ми дуже швидко побачили, що цей проєкт викликав значну зацікавленість. Саме тому сьогодні ми оголосили про додаткову підтримку у вигляді 17 мільйонів євро. Цей грант є складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році становила понад 600 мільйонів євро”, – зазначив постійний заступник надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Тім Пранге.

Своєю чергою, директор представництва KfW в Україні Лоренц Ґесснер зазначив, що підтримка українців під час війни – це абсолютний пріоритет для банку KfW, тому установа продовжить стояти поруч з Україною та її громадянами.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.

Проросійська болгарська партія “Відродження” внесла до парламенту проєкт резолюції стосовно розірвання десятирічної безпекової угоди з Україною. Ініціативу представив депутат Петар Петров.