Німеччина надасть Україні додаткові 17 млн євро на житло для ВПО
Зображення: Мінреінтеграції
Джерело: Мінреінтеграції
Сьогодні, 7 грудня, між урядом України в особі Мінреінтеграції, Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і німецьким банком KfW підписано угоду про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб.
За рахунок зазначених коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.
Віцепрем’єр-міністерка України Ірина Верещук подякувала уряду Німеччини й банку KfW за підтримку українців у ці складні часи: “Житло для внутрішніх переселенців – це дуже гостре соціальне питання. Проєкт із надання пільгових іпотек ВПО працює вже декілька років і гарно себе показав. Дуже дякую німецьким партнерам за продовження фінансування цього важливого проєкту”.
“Ми із задоволенням продовжуємо нашу співпрацю з Україною у сфері пільгових житлових кредитів для українських внутрішньо переміщених осіб. Першу частину цього проєкту на загальну суму 25,5 мільйона євро було успішно впроваджено протягом 2021-2022 років. Разом із нашими українськими партнерами ми дуже швидко побачили, що цей проєкт викликав значну зацікавленість. Саме тому сьогодні ми оголосили про додаткову підтримку у вигляді 17 мільйонів євро. Цей грант є складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році становила понад 600 мільйонів євро”, – зазначив постійний заступник надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Тім Пранге.
Своєю чергою, директор представництва KfW в Україні Лоренц Ґесснер зазначив, що підтримка українців під час війни – це абсолютний пріоритет для банку KfW, тому установа продовжить стояти поруч з Україною та її громадянами.
- Федеральне міністерство економіки та клімату Німеччини (BMWK), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Міністерство відновлення домовилися підписати грант на суму €20 мільйонів для програми “Renewable Energy Solution Programme” (“Програма рішень для відновлюваної енергетики”).
- 2 грудня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив тисячі снарядів 155 калібру та снайперські гвинтівки.
- Німеччина направила Україні 328 мільйонів доларів на ремонт і модернізацію енергетичної мережі.
Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.
Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.
3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.
У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.
До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.