Німецький імпортер газу Uniper розриває контракт із російським «Газпромом»
Джерело: DW
Німецький імпортер газу Uniper вирішив розірвати контракти на купівлю палива у Росії та припинити довгострокові відносини з російською держкомпанією “Газпром експорт”.
Зауважимо, Стокгольмський міжнародний арбітражний суд надав компанії Uniper право розірвати контракти та вимагати відшкодування збитків на суму понад 13 млрд євро за обсяги газу, які “Газпром” не постачає з серпня 2022 року.
Гендиректор енергоконцерну Міхаель Левіс зауважив, що всі компенсаційні виплати мають направити уряду ФРН, однак, “чи можна очікувати надходження будь-яких суттєвих сум, станом на сьогодні оцінити неможливо”.
Після того, як Uniper зазнала значних збитків від обмежень на постачання російського газу, наприкінці 2022 року компанія розпочала арбітражний розгляд проти “Газпрому”. Рішення арбітражу є юридично обов’язковим та остаточним.
Раніше британська розвідка повідомила, що доходи російської енергетичної компанії “Газпром”, значно скоротившись через втрату європейського ринку, продовжуватимуть падати принаймні до 2030 року.
Зауважимо, 2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
Стало відомо, що через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російська енергетична компанія “Газпром” минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі.
Так, згідно з оприлюдненим звітом компанії, після прибутку в 1,23 трильйона рублів у 2022 році, чисті збитки за другий рік війни у 2023 році становили близько 629 мільярдів рублів (еквівалентно 6,4 мільярда євро).
- Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.
Міністр фінансів США Скотт Бессент прокоментував домовленості з Україною щодо надр, заявивши, що президент Володимир Зеленський “зірвав те, що мало б бути найпростішою справою у світі” під час конфлікту з американським керівництвом у Білому домі.
У Центрі протидії дезінформації заявили, що інформація про те, що російські війська нібито взяли під контроль Басівку на Сумщині – фейк.
6 квітня президент Володимир Зеленський поінформував, що за минулий тиждень російські війська застосували проти українських міст та сіл понад 1460 керованих авіаційних бомб, майже 670 ударних дронів і більш ніж 30 ракет різних типів, з них понад два десятки – цієї ночі.
У Міноборони Росії поскаржилися на нову атаку безпілотників у трьох прикордонних з Україною регіонах. За даними російського відомства, протягом ночі 6 квітня підрозділи ППО РФ нібито збили 11 українських дронів.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк заявив, що “шокований” через напад російських військ на українське місто Кривий Ріг, унаслідок якого загинуло 18 осіб, серед них — дев’ятеро дітей.