Перспектива нового поділу світу: Байден їде в Ізраїль, а Путін – в Китай

Джерело: The New York Times

Рішуча підтримка Вашингтоном Ізраїлю в боротьбі проти ХАМАС контрастує із зусиллями Росії та Китаю, які підтримують боротьбу Палестини.

Коли у середу президент Байден відвідував Ізраїль, намагаючись продемонструвати непохитну підтримку країни з боку США, президент Росії Володимир Путін перебував у Пекіні, намагаючись продемонструвати своє “безмежне” партнерство з верховним лідером Китаю Сі Цзіньпіном. 

Ці два візити показують наскільки змінився глобальний політичний ландшафт після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і як цей змінений ландшафт повною мірою проявляється у війні в секторі Газа.

Росія, Китай та Іран формують нову вісь проти України, включаючи дипломатичні, економічні, стратегічні та навіть ідеологічні аспекти. Росія покладається на зброю з Ірану та дипломатичну підтримку з боку Китаю, щоб продовжувати війну в Україні. Ізольований Іран надзвичайно радий мати нових торгових партнерів і певне джерело міжнародної легітимності. Китай, економіка якого у важкому стані, заощадив мільярди доларів, імпортуючи рекордні обсяги нафти з країн, які перебувають під санкціями Заходу, таких як Росія та Іран.

Разом вони знайшли спільну ідеологічну основу – засудити Сполучені Штати та кинути їм виклик з метою реформування існуючого міжнародного порядку, у якому з часів Другої світової війни домінував Захід. 

Вони не приховують, що мають образи на минуле. Сторони звинувачують одна одну в лицемірстві та спонукають інші країни обрати з ким вони. 

Війна між Ізраїлем та ХАМАС і загострення кризи після смертоносного вибуху в лікарні підкреслили зростання розбіжностей між Заходом з одного боку і Росією та Китаєм з іншого. Ці розбіжності стосуються не лише питання, хто винен в ескалації насильства. Вони також стосуються поглядів на правила, які лежать в основі глобальних відносин – і на те, хто має ці правила визначати.

“Це ще один конфлікт, який сприяє поляризації між західними демократіями та авторитарним табором Росії, Китаю та Ірану”, – сказав Ульріх Шпек, німецький аналітик. “Як і війна в Україні, це ще один момент геополітичного прояснення, яким чином країни позиціюють себе”.

Путін і Сі Цзіньпінь, джерело: Sergei Savostyanov/Sputnik

Росія за підтримки Китаю представляє своє вторгнення в Україну як захист від підривної діяльності Заходу в традиційній сфері культурного та політичного панування Москви. Сполучені Штати та Україна бачать війну Росії як агресивну спробу реколонізації, яка порушує міжнародні норми та суверенітет. 

Стосовно Близького Сходу – немає регіону, де б сутність цих конкуруючих поглядів була більш очевидною.

Росія і Китай відмовилися засудити ХАМАС. Натомість вони критикували поводження Ізраїлю з палестинцями, особливо його рішення відключити воду та електроенергію в секторі Газа та кількість жертв серед цивільного населення. Вони закликають до міжнародного посередництва та припинення вогню до того, як Ізраїль розпочне повномасштабні бойові дії.

Після жахів вівторка, коли сотні палестинців, як повідомляється, були вбиті в лікарні Гази, очікується, що Росія та Китай активізують свої заклики щодо резолюції ООН і негайного припинення вогню. Згідно з російським державним інформаційним агентством РІА Новини, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав вибух “злочином” і “актом дегуманізації”, і сказав, що Ізраїль повинен буде надати супутникові знімки, щоб довести, що не він здійснив цю атаку.

Попри те, що Ізраїль заперечує свою причетність до вибуху, різка реакція серед палестинців і простих арабів зробила поїздку Байдена значно більш незручною.

Плани Байдена зустрітися як з ізраїльськими, так і з арабськими лідерами, включаючи Махмуда Аббаса, президента Палестинської автономії, були зруйновані, і йому було важче діяти як чесному посереднику, навіть коли він оголосив 100 мільйонів доларів допомоги для палестинців. Також посилився тиск на Байдена, щоб переконати Ізраїль дозволити гуманітарну допомогу, включаючи постачання води та електрики в Сектор Гази. Очікувалося також, що він спробує утримати прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху від надмірної реакції, яка завдасть шкоди регіональним інтересам Америки, не кажучи вже про інтереси Ізраїлю, заявили ізраїльські офіційні особи.

Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху та президент Ізраїлю Ісаак Герцог вітають Байдена, Джерело: Kenny Holston/The New York Times

Для Путіна ця війна дала ще один привід для злорадства, оскільки він звинувачує Вашингтон в цьому конфлікті. “Думаю, багато людей погодяться зі мною, що це яскравий приклад провалу політики Сполучених Штатів на Близькому Сході”, яка ігнорує, за його словами, палестинські інтереси. 

Китай вже продемонстрував прагнення розширити свій вплив на Близькому Сході завдяки несподіваному зближенню між Іраном і Саудівською Аравією цього року. Пекін прагне показати себе чесним посередником порівняно з Вашингтоном.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що дії Ізраїлю вже вийшли за межі самооборони й перейшли до колективного покарання палестинців в секторі Газа. 

Росія та Китай стали на бік палестинського народу, який прагне звільнення та самовизначення, тоді як з точки зору Вашингтона вони самі відмовляють у цих же можливостях українцям, тибетцям, уйгурам і навіть тайванцям.

У своєму небажанні звинувачувати ХАМАС і намагаючись пов’язати себе з палестинською боротьбою, і Росія, і Китай звертаються до ширших настроїв на так званому Глобальному Півдні, а також в значній частині Європи. Вони вважають, що саме Ізраїль проводить колонізаторську політику, окупувавши Західний берег, заохочуючи єврейських поселенців на палестинській землі та ізолюючи 2,3 мільйона жителів Гази, свобода яких сильно обмежена.

Глобальний Південь – термін для країн, що розвиваються, є життєво важливою сферою нової конкуренції між Заходом і китайсько-російською альтернативою, сказала Ханна Нотте, директор євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна. 

З точки зору багатьох представників Глобального Півдня, сказала вона, “Сполучені Штати борються з Росією, яка вторглася в Україну, але коли справа доходить до Ізраїлю, США на боці окупанта, і Росія використовує це”.

Росія також бачить користь у зверненні від імені палестинців до широкої арабської громадськості в таких країнах, як Єгипет, Йорданія та країни Перської затоки, які не люблять ХАМАС, мають гідні стосунки з Вашингтоном та Ізраїлем, і не мають великого бажання приймати палестинських біженців з Гази.

Ці союзники тримаються відносно мовчазно, поки Ізраїль бомбить Газу, але буде набагато важче мовчати після вибуху в лікарні та протестів їхньої власної громадськості. Одначе, вони також раді бачити сильну присутність Сполучених Штатів у регіоні, яка забезпечує стабільність. Вашингтон відправив два авіаносці, щоб дати зрозуміти Хезболлі, найважливішому сателіту Ірану, що їм не слід намагатися відкрити другий фронт проти Ізраїлю з території південного Лівану.

Росія завжди конкурувала з Вашингтоном за домінування на Близькому Сході та в мирному процесі, і отримала б переваги, якщо війна проти ХАМАС сповільнить або навіть зруйнує зусилля Байдена зміцнити відносини з Саудівською Аравією, включаючи можливий договір про взаємну оборону, в обмін на нормалізацію відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем, сказала Ханна Нотте.

“Сполучені Штати відсторонили Росію своєю підтримкою Угод Авраама” між Ізраїлем і країнами Перської затоки, “а Росії не подобається, коли її відсторонюють”, – сказала вона. “Якщо нормалізація буде зірвана, це буде ще одна побічна вигода з точки зору Москви”.

Росія, яка вже є союзником Сирії та має вплив у Лівії, також наблизилася до Ірану, головного спонсора ХАМАС, особливо коли війна в Україні застопорилася, і Росія потребує іранської зброї, ракет та безпілотників. Але інтереси Ірану та Росії в регіоні не збігаються. 

Росія не хоче, щоб війна в Газі переросла в регіональну війну, тому що вона неминуче охопить Ліван і Сирію, де Росія має військові бази.

“Росіяни, які зав’язли в Україні, не можуть цього дозволити”, – стверджує Ханна Нотте. “Якщо буде ширша регіональна війна, і Сполучені Штати будуть жорстко на боці Ізраїлю, Росії доведеться ще більше перейти на бік Ірану, і я не бачу, щоб Росія хотіла обрати свою сторону в цьому регіоні”.

Звичайно, якщо війна між Ізраїлем та ХАМАС відвертає увагу Вашингтона від війни Росії в Україні та перенаправляє вже напружені американські військові ресурси, як-от протиракетна оборона та артилерійські боєприпаси, з України в Ізраїль, це лише додаткова вигода для Москви. 

Китай також зіграв важливу роль у запрошенні Ірану приєднатися до клубу країн, відомого як БРІКС, який прагне стати свого роду альянсом проти західної гегемонії в міжнародній системі.

Однак ця війна також підкреслює “гегемоністський проєкт Ірану в регіоні”, – сказав Ульріх Шпек. Це прагнення до домінування, яке не обов’язково служить інтересам Росії чи Китаю, і яке викликає дедалі сильнішу відповідь як з боку Ізраїлю, так і Сполучених Штатів.

З цієї причини “я переконаний, що Іран зараз не хоче війни”, – говорить Орі Голдберг, експерт з Ірану в Школі уряду, дипломатії та стратегії Лаудера при Університеті Рейхмана.

“Іран любить обман, партизанські кампанії та проксі, але не любить війни”, – каже він. “Вони готові підтримати арабських бійців, але не хочуть йти воювати самі”.

• Ізраїль планує посилити свої удари по Газі, починаючи з 21 жовтня, заявив ізраїльський військовий представник.
• Американські та ізраїльські офіційні особи розглядають майбутнє сектора Гази після вигнання угруповання ХАМАС. Серед планів – потенційне створення тимчасово уряду за підтримки ООН та за участю арабських урядів.
• Відомо, що бойовики ХАМАС, які здійснили несподіваний напад 7 жовтня на Ізраїль, були під впливом каптагону – синтетичного стимулятора амфетамінного ряду, який таємно вироблявся в Південній Європі.
• США наклали вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо заклику припинення вогню між Ізраїлем і Сектором Газа. Автором резолюції була Бразилія, яка засуджувала будь-яке насильство проти мирного населення обох сторін.