Польща планує облаштувати бункери та траншеї на кордоні з Росією
Джерело: ABC News
Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш запропонував побудувати лінію оборонних бункерів, траншей та ровів уздовж кордону з РФ та Білоруссю.
Раніше влада Польщі почала зміцнювати металеву загорожу вздовж кордону з Білоруссю через загрозу нелегальної міграції та для захисту кордонів.
Ми ремонтуємо та зміцнюємо бар’єр на польсько-білоруському кордоні. Витрати на ці цілі є найвищими в історії, – поінформував Косиняк-Камиш.
Також стало відомо, що столиця Польщі витратить 117 мільйонів злотих ($30 мільйонів) у найближчі два-три роки на облаштування бомбосховищ та інші заходи безпеки, оскільки повномасштабна війна РФ проти сусідньої України триває третій рік, заявив мер Варшави Рафал Тшасковский.
У квітні влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Нещодавно міністр оборони Польщі поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ. Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.
У Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.
Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.
Окрім цього, нові укріплення на кордоні країн Балтії з Росією викликають занепокоєння щодо безпеки в регіоні. Естонія планує збудувати сотні посилених бункерів, ставлячи це у контексті створення нової оборонної лінії, щоб захистити себе і своїх союзників від можливого вторгнення Росії.
Литва, зі свого боку, відкриває більше як 12 протимобільних оборонних споруд і, зокрема протитанкові загородження та бар’єри, призначені для уповільнення потенційного ворога. Подібні заходи також були прийняті Латвією та Фінляндією, підкреслюючи серйозність загрози, яку вони сприймають від сусідніх Росії та Білорусі.
Естонія, Латвія та Литва витрачають значні суми на зміцнення своїх оборонних можливостей та збільшення присутності НАТО у своїх територіальних водах і повітряному просторі. Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки та стабільності в регіоні, де відносини з Росією залишаються напруженими.
Тоді як у Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- 17 січня голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- Посли країн Балтії заявили, що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.
Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.
Правоохоронці Києва спростували недостовірну інформацію про військових, яка поширювалася мережею. Відео, котре викликало резонанс, виявилося маніпуляцією
У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував президента Польщі Анджея Дуду через пропозицію польського глави конфіскувати російські активи і передати Україні.