Соціологічний портрет України 2025: між надією на перемогу та прагматичним вибором безпеки

Джерело: соціальне опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Українське суспільство завершує 2025 рік у стані “раціонального оптимізму”. Попри четвертий рік повномасштабної війни та мінливу міжнародну кон’юнктуру, громадяни демонструють високу адаптивність, зберігаючи віру в державу та чітке розуміння меж можливих компромісів.

Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провели соціологічне опитування у період з 5 по 16 грудня 2025 року. Опитування проведене методом face-to-face серед 2000 респондентів у всіх підконтрольних регіонах України. Похибка не перевищує 2,3%.

Емоційний фон: Надія перемагає тривогу

Попри щоденні безпекові виклики, надія залишається головним почуттям українців щодо майбутнього Через неоднозначні сигнали від міжнародних партнерів частка прихильників НАТО як головної гарантії безпеки суттєво скоротилася – з 55% до 38% за рік. про неї заявляють 54% опитаних. Рівень тривоги, хоча й залишається високим (39,5%), дещо знизився порівняно з піковими показниками минулого року. Також українці стали менше відчувати страх (падіння з 26% до 18%) та безвихідь, що свідчить про внутрішню мобілізацію суспільства.

Які почуття виникають в українців, коли вони думають про своє майбутнє. Інфографіка.

Безпекові орієнтири: Прагматизм замість очікувань

Цього року відбулася суттєва зміна у поглядах на безпеку. Через неоднозначні сигнали від західних партнерів підтримка НАТО як безальтернативного варіанту впала з 55% до 38%. Натомість українці почали більше схилятися до “прагматичних моделей”:

  • 15% покладають надії на прямі оборонні угоди з окремими країнами.
  • 16% підтримують нейтралітет, але виключно за умови жорстких міжнародних гарантій.
  • 7% вважають за необхідне розраховувати лише на власну армію.

Водночас українці розглядають різні варіанти безпеки. Вступ до НАТО як безпекову гарантію бачать 38,3% (проти 55,1% у 2024-му). Нейтральний статус з міжнародними гарантіями: 16,1%. За оборонні угоди з окремими країнами НАТО віддали голос 15,4%. Разом з тим, є й ті, хто вважає, що необхідно робити ставку виключно на власні сили (7,2%). Позаблоковий статус без гарантій розглядають 3,6%.

Регіональний розріз також продемонстрував цікаву статистику. Так, підтримка НАТО найвища на Заході (53%), тоді як на Сході вона становить лише 22%, де найбільша частка тих, хто не визначився (26%).

Варіанти гарантування безпеки, які українці вважають найкращими для України. Інфографіка.

Стабільність підтримки євроінтеграційного шляху України

Вступ до Європейського Союзу залишається головним інтеграційним вектором для українців. Якщо в минулому суспільство вагалося між європейським та євразійським напрямками, то після Революції Гідності вибір на користь Європи став домінуючим, а проросійський вектор остаточно втратив актуальність

Згідно з даними соціологічного опитування, підтримка вступу України до Європейського Союзу наприкінці 2025 року становить 59,2%. Для порівняння, у 2013 році європейський вектор підтримували лише 43% населення.

Після початку повномасштабної війни рівень підтримки ЄС досягав піка у 69%. Поточне зниження до 59% соціологи пояснюють втомою суспільства через повільний темп змін. Найвищий рівень підтримки традиційно фіксують на Заході (79%). У центрі цей показник становить 62%, на Півдні – 44,5%, а на Сході – 38%.

Прикметно, що серед громадян, які вірять у перемогу, членство в ЄС підтримують 73%. Водночас серед скептиків щодо перемоги цей показник становить лише 29%. У цій групі 41% респондентів обирають не приєднуватися до жодних союзів.

Переважна більшість українців вважає, що Україна має рухатися за інтеграційним напрямком з ЄС. Інфографіка.

Динаміка віри в перемогу України

Абсолютна більшість громадян, а саме 63%, продовжують вірити у перемогу України у війні. Не поділяють цю впевненість 22% опитаних. Соціологи фіксують поступове зниження цього показника протягом останнього року. Зокрема, у грудні 2024 року віра в перемогу становила 77%.

Регіональні відмінності залишаються відчутними, проте оптимізм переважає всюди. Найвищі показники зафіксовано на Заході (88%) та Півдні (84,5%). У Центрі впевненість у перемозі висловлюють 73% громадян. Найвищий рівень скептицизму спостерігається на Сході: 55% вірять проти 45%, які мають сумніви.

Динаміка віри в перемогу України. Інфографіка.

Межі компромісу: Де проходять “червоні лінії”

Більшість громадян відкидають ключові вимоги “мирного плану” США. Найбільший спротив викликає визнання окупованих територій частиною РФ – 76% вважають це категорично неприйнятним. Лише 13% опитаних готові до такої поступки, причому на Заході цей показник менш як 2%.

Більшість громадян відкидають ключові вимоги “мирного плану” США. Інфографіка.

Проти скорочення армії до 600 тисяч осіб виступають 70% респондентів. Водночас на Півдні цю ідею підтримують 53% громадян. Разом з тим, 61% вважає неприйнятним використання заморожених активів РФ на проєкти, що не стосуються відновлення України.

Відмова від НАТО є найбільш дискусійною умовою: 51% – проти, а 35% – за. Рівень готовності до компромісів прямо залежить від віри в перемогу. Серед скептиків відмовитися від Альянсу готові 70%, тоді як серед тих, хто вірить у перемогу – лише 13%

Таким чином, українське суспільство завершує рік із надією на майбутнє, що переважає над смутком та збереженням курсу на ЄС, попри складну ситуацію на фронті. Хоча віра в перемогу стала раціональнішою, громадяни залишаються непохитними щодо ключових державних інтересів.

Найбільш критичними точками й досі залишаються територіальна цілісність та обороноздатність: 76% українців категорично відкидають визнання окупації територій, а 70% виступають проти скорочення армії.  Загалом результати свідчать про консолідацію нації навколо ідеї суверенітету та неприйняття умов миру, які загрожують довгостроковій безпеці країни.

  • Понад половина українців (51,4%) заявляють про готовність виходити на протестні акції, якщо Україна візьме на себе, на їхню думку, неприйнятні поступки під час можливих переговорів із Росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.
  • Більшість громадян України не підтримують “мирний план”, який передбачає поступки на користь Росії, зокрема відведення українських військ з Донбасу, скорочення чисельності армії та відсутність чітких гарантій безпеки.
  • Опитування у США показало, що більшість американців хочуть, аби у російсько-українській війні перемогла Україна.
  • Якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, у другий тур вийшли б чинний президент Володимир Зеленський і нинішній посол України в Великій Британії генерал Валерій Залужний.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен разом із лідерами семи інших європейських країн засудила ультиматум Дональда Трампа щодо Гренландії. Президент США погрожує запровадити високі податки на товари союзників, якщо ті заважатимуть американському контролю над островом.

Рятувальні служби Андалусії працюють на місці масштабного зіткнення потягів, яке сталося під час маневру одного зі складів на стрілочному переводі. Офіційні джерела підтверджують наявність поранених, тоді як преса повідомляє про перші летальні випадки внаслідок удару.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан попередив, що будь-яка спроба усунення Верховного лідера Алі Хаменеї означатиме початок великої війни. Ця заява стала відповіддю на заклики Дональда Трампа покласти край сорокарічному правлінню нинішнього режиму в Тегерані.

Торговий центр Karmel Mall у Міннеаполісі, який є ключовим економічним вузлом для найбільшої сомалійської громади США, фактично припинив нормальну роботу. Підприємці повідомляють про катастрофічне падіння відвідуваності через страх перед федеральними міграційними агентами.

У лівійському місті Куфра правоохоронні органи провели успішну операцію зі звільнення понад 200 мігрантів, яких силоміць утримували в підземному сховищі. Постраждалі перебували в нелюдських умовах, а деякі з них провели в полоні близько двох років.