Суд Гааги заарештував активи «Газпрому» у Північному морі

Джерело: The Moscow Times

Окружний суд Гааги заарештував частку російського “Газпрому” у компанії Wintershall Noordzee – одному з найбільших видобувачів газу на нідерландському шельфі Північного моря.

Зауважується, що під арешт потрапили 50% акцій компанії, яка займається розробкою двох шельфових родовищ та володіє 11 видобувними установками.

Позов проти “Газпрому” про запровадження арешту подала українська КК “Славутич-Інвест”. Компанія мала земельні ділянки в Мелітополі Запорізької області, які були експропрійовані після російського вторгнення.

У травні 2023 року Господарський суд Запорізької області, куди звернулася компанія, зобов’язав Росію виплатити “Славутичу” компенсацію у $15 млн. Через рік українська компанія вимагала стягнути цю суму коштом активів “Газпрому” і подала позови — спершу до українського суду, а потім до нідерландського.

Гаазький суд врахував, що за українським законодавством юрособу можна визнати alter ego (“другим я”) держави (тобто Росії) та стягнути з неї суверенний борг. Рішення у справі ухвалили 15 травня.

В результаті зірвалася спроба “Газпрому” продати активи у Північному морі.

У червні ми повідомляли, що польський енергетичний концерн Orlen пригрозив арештом платежів, які надходять до “Газпрому” від компаній з Угорщини, Австрії та Словаччини. За даними журналістів Reuters, Orlen надіслав попередження місяць тому.

Раніше британська розвідка повідомила, що доходи російської енергетичної компанії “Газпром”, значно скоротившись через втрату європейського ринку, продовжуватимуть падати принаймні до 2030 року.

Зауважимо, 2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Стало відомо, що через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російська енергетична компанія “Газпром” минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі.

Так, згідно з оприлюдненим звітом компанії, після прибутку в 1,23 трильйона рублів у 2022 році, чисті збитки за другий рік війни у ​​2023 році становили близько 629 мільярдів рублів (еквівалентно 6,4 мільярда євро).

• Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
• Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
• Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
• Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
• Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
• Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.