У Харкові кількість постраждалих зросла до 42 осіб
Джерело: Ігор Терехов/Telegram
До 42 зросла кількість постраждалих внаслідок денного обстрілу міста. Серед них двоє немовлят – 28 днів та місяця від дня народження, півторарічна дівчинка, ще дівчинка 10 років та двоє 17-річних підлітків, – зазначив Терехов.
Також мер міста поінформував щодо ситуації після удару новим дроном “Черніка” по Індустріальному району. Внаслідок обстрілу пошкоджено приватне домоволодіння, гараж, вибиті шибки, постраждали гаражі та електромережі. Цього разу обійшлося без поранених та загиблих.
Вранці Росія вдарила по Харкову двома керованими авіабомбами. Вибухи пролунали близько 11:00 в центральному Шевченківському районі міста.
Одна з бомб влучила у підприємство, інша — біля житлового будинку. Як повідомив Терехов, є інформація, що під завалами можуть бути люди.
Друге влучання сталося по цивільному підприємству, де виникла пожежа.
У ДСНС поінформували, що понад 100 рятувальників і 35 одиниць техніки ДСНС, піротехнічні та кінологічні розрахунки залучені до ліквідації наслідків сьогоднішньої російської терористичної атаки на Харків
Психологи ДСНС допомогли понад 50 особам. Загалом постраждали 36 людей, з них – чотири дитини.
- Під ранок 24 липня російські окупаційні війська завдали ракетного удару по Черкасах.
- Уночі 24 липня російські окупанти вчергове завдали масованого удару по Одесі. Зокрема зафіксовано пошкодження в історичній частині, також горів ринок “Привоз”.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.






