У Німеччині планують відновити обов’язковий військовий призов — Spiegel

Джерело: Spiegel

Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.

Пісторіус планує представити власну пропозицію щодо моделі призову до федеральних виборів. Зокрема він розглядає впровадження шведської моделі призову.

За даними видання, міністр оборони ФРН дав доручення до 1 квітня розробити модель обовязкового військового призову, адаптованого до нинішніх загроз.

Обов’язкову військову службу скасували у Німеччині у 2011 році. Пісторіус пояснив, що це призводить до гострої нестачі кадрів для Бундесверу. Нині у Німеччині служба в армії повністю добровільна. Також жінки у країні завжди були звільнені від військового обов’язку ще за Основним законом 1949 року.

Як зауважив глава німецького оборонного відомства, шведська модель означала б зміну цих правил. Німецькі військові експерти вітають цю ініціативу, вважаючи, що тільки так можна буде залучити до війська більше осіб та подолати кадрову кризу.

Зауважується, що обов’язкова військова служба знову запроваджена у Швеції з 2017 року. У Швеції всі випускники шкіл проходять збір, а потім армія відбирає чоловіків і жінок, які підходять для військової служби. За минулі роки Швеції вдалося зібрати достатньо добровольців для Збройних сил.

Однак точна реалізація цієї моделі в Німеччині навряд чи можлива. У Швеції в армію набирають близько десяти відсотків класу. У застосуванні до Німеччини це означало б, що Бундесвер мав би щороку навчати 40 000 військовослужбовців. У військах для цього не вистачає казарм і тренажерів. Реалістичною цифрою було б 3000 або 4000 призовників, зауважив Пісторіус на заході в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки.

Ще однією проблемою відновлення обов’язкової військової служби є питання справедливості військової служби. У Німеччині під час обов’язкової військової служби Конституційний суд постановив, що “має призватися якомога більше призовників”, а не лише невелика кількість.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

У 2024 році НАТО планує залучили на військові навчання понад 40 тисяч військовослужбовців. Спільні тренування стануть найбільшими з часів Холодної війни.

Українська делегація на чолі з главою ГУР Кирилом Будановим провела в Абу-Дабі прямі переговори не лише з американською, але й із російською сторонами, інформує обізнане джерело.

Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.

В адміністрації Дональда Трампа зростають побоювання, що мирний план, котрий зазнав змін після переговорів з українськими посадовцями буде відкинуто главою РФ Володимиром Путіним. 

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.