У Німеччині закликали Європу «дотримуватися ядерного стримування»

Джерело: Крістіан Лінднер у колонці Frankfurter Allgemeine Zeitung

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер нагадав, що ядерні сили Франції та Великої Британії також сприяють безпеці країн НАТО. На тлі заяв колишнього президента США Дональда Трампа політик закликав продовжувати думати про посилення цього елементу європейської безпеки.

Лінднер пояснив, що поворотний момент у політиці безпеки Німеччини триває вже два роки. За словами міністра, стає все більш очевидним, що епоха після завершення конфлікту між Сходом і Заходом, який разом зі своїми рішеннями щодо політики безпеки був основою безпеки, стабільності та процвітання Німеччини, безповоротно закінчилася.

Нам має бути зрозуміло одне: немає шляху назад до курсу політики безпеки останніх 30 років. Це поворотний момент для нашої фінансової політики. “Дивіденд миру” минулого використовувався, зокрема, для розширення соціальної держави. Зараз ми знаходимося на початку ери “інвестицій у свободу”, тому потрібна зміна напрямку, — наголосив він.

Зараз безпека Європи нерозривно пов’язана із безпекою США через спільне використання ядерної зброї. Та поки що така зброя є і в інших країнах, “Європі також доведеться підтримувати систему ядерного стримування, щоб не виявитися беззахисною перед шантажем авторитарних держав”, переконаний Лінднер.

Він додав, що стратегічні ядерні сили Франції та Великої Британії вже роблять внесок у безпеку Альянсу.

Ми повинні розуміти нещодавні заяви Трампа як заклик до подальшого переосмислення цього елемента європейської безпеки під егідою НАТО. Не обманюватимемо себе… Коли мовиться про мир і свободу в Європі, ми не повинні ухилятися від цих складних питань, — наполягає міністр. — Питання в тому, за яких політичних та фінансових умов Париж і Лондон готові будуть використати свій стратегічний потенціал для реалізації колективної безпеки і який внесок готова зробити Німеччина.

Акцентуємо, Німеччина вперше з 1992 року досягла цілі Альянсу щодо виділення 2% свого валового внутрішнього продукту на оборону.

Зауважимо, колишній президент США Дональд Трамп заявив, що “заохочуватиме” Росію атакувати будь-якого із союзників США по НАТО, які, на його думку, не виконали своїх фінансових зобов’язань. У Білому домі вже назвали ці коментарі “жахливими та безглуздими”.

Своєю чергою, політична оглядачка Алісса Фара Гріффін заявила, що коментарі Трампа, мабуть, були “музикою для вух Путіна”.

Президент США Джо Байден розкритикував заяви Трампа. Байден вважає, що коментарі колишнього президента США спонукають главу РФ Володимира Путіна атакувати членів НАТО.

Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц також розкритикував коментарі Трампа та заявив, що будь-яка релятивізація положення про взаємну оборону НАТО є “небезпечною” та лише на користь РФ.

Варто додати, що цього року 18 із 31 країн-членів НАТО виконають цільові витрати Альянсу на оборону – 2% ВВП. Це те, чого вимагає кандидат у президенти США Дональд Трамп у своїх перевиборчих заявах.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що “європейські союзники витрачають більше” на досягнення цілі блоку – витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону. Водночас, додав він, деяким країнам ще потрібно “пройти шлях”, аби досягти “реального прогресу”.

Довідка. “Колективна оборона” – Стаття 5 договору Північноатлантичного Союзу передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і викликає військову відповідь усіх держав-членів Союзу. Рішення щодо застосування 5 статті НАТО ухвалюється після консультацій між учасниками блоку.

Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що його команда на Запорізькій атомній електростанції в Україні зафіксувала вибухи та побачила дим, який підіймався з прилеглої території.

Найскладнішою нині залишається ситуація на Покровському, Добропільському та Новопавлівському напрямках. Про це розповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після роботи в Донецькій області.

Після пошкодження мосту через річку Кошову, що сполучає адміністративний центр Херсона з мікрорайоном Корабел, місцева влада закликала мешканців евакуюватися.

У ніч на 31 липня під час масованої російської атаки на Київ загинули 23-річні Микита та Софія Ламехови, їхній дворічний син та ненароджена дитина.

2 серпня близько 18:00 російські військові завдали авіаудару по Херсону, скинувши на місто дві керовані авіаційні бомби.