У Норвегії не виключають введення своїх військ на допомогу Україні

Джерело: Еспен Барт Ейде в інтерв’ю “Європейській правді”

Голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде припустив, що у довгостроковій перспективі можливе введення військ в Україну. Водночас зауважив, що нині такі плани не обговорюють.

Ейде пояснив, що тема потенційного відправлення західних військ в Україну стосувалася переважно питання підтримки, навчання, радників тощо.

Нині ми не плануємо відправляти війська. Я не думаю, що в багатьох країн є такі плани. Однак, з іншого боку, у довгостроковій перспективі я не думаю, що ми повинні в принципі щось виключати, – заявив міністр.

Він запевнив, що НАТО хоче підтримувати Україну на тому рівні, аби Сили оборони досягли успіху, тоді як Росія зазнала поразки. Попри це, звісно, бажання бути безпосередньою стороною у війні немає, позаяк це може призвести до Третьої світової війни.

Зауважимо, раніше міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.

Валтонен зауважила, що у “довгостроковій перспективі західні союзники, звичайно, не повинні нічого виключати”.

Зауваження глави МЗС, які повторюють лідери та офіційні особи країн Балтії, акцентують, як Макрон знайшов прихильність членів НАТО після його нещодавнього звернення до Росії та попереджень про те, що поразка Москви в Україні є “найважливішою для безпеки Європи”.

Читайте також: Макрон прагне домінувати в ЄС у ролі лідера — ЗМІ

Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.

Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

На що радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що президент Франції Емманюель Макрон має абсолютне право розглядати можливість відправки військ на територію України.

  • 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
  • Німеччина, Франція та Польща 15 березня пообіцяли закупити більше зброї для України та збільшити виробництво військового обладнання разом з українськими партнерами.
  • Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.
  • Норвезький уряд оголосив 2 квітня, що збільшить кількість призовників внаслідок модернізації інфраструктури та створення нових посад у Силах оборони.
  • З лютого 2022 року Норвегія надала понад 500 млн доларів фінансової допомоги Україні.

Новий фотопроєкт нідерландського фотографа Едді ван Весселя пропонує візуальну хроніку руйнувань, спричинених війною в Україні. У фотокнизі, що вийшла у червні, зібрано майже дві сотні світлин, зроблених упродовж понад трьох років.

У британському виданні The Times вийшла стаття історика Ніла Ферґюсона з гострою критикою західних політиків за лицемірну позицію щодо конфліктів у світі, зокрема – щодо України та Гази.

Фахівці ГУР МО України здобули закриту внутрішню документацію про найновіший підводний човен Росії ― атомну субмарину стратегічного призначення К-555 “Князь Пожарський” проєкту 955А “Борей-а”.

За даними OSINT-проєкту DeepState, у липні Росія окупувала 564 квадратних кілометри, втримуючи темпи наступу на рівні червня.

Російські війська завдали ракетного удару по Миколаєву, внаслідок чого постраждало семеро людей.