У парламенті Туреччини підтримали ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО
Джерело: AP
26 грудня Комітет із закордонних справ парламенту Туреччини підтримав ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО.
Комітет із закордонних справ турецького парламенту дав свою згоду на заявку Швеції на вступ до НАТО, наблизивши північну країну, яка раніше не входила в блок, до членства в Західному військовому альянсі.
Протокол про вступ Швеції тепер мають схвалити на Генеральній асамблеї турецького парламенту. Поки що дата не визначена.
Туреччина, член НАТО, відкладала ратифікацію членства Швеції понад рік, звинувачуючи країну в надто поблажливому ставленні до груп, які Анкара вважає загрозами своїй безпеці.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом привітав рішення комітету.
Наступним кроком є голосування парламенту з цього питання. Ми з нетерпінням чекаємо на те, щоб стати членом НАТО, – наголосив він.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що він розраховує на те, що Туреччина та Угорщина “зараз завершать ратифікацію якнайшвидше”. Додавши, що членство Швеції зробить НАТО сильнішим.
Угорщина також зупинила заявку Швеції, стверджуючи, що політики говорили “відверту брехню” про стан демократії в Угорщині. Країна поки що не повідомила, коли може відбутися ратифікація.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 23 жовтня подав на ратифікацію до парламенту протокол про вступ Швеції до НАТО. І парламентська комісія у закордонних справах розпочала його перегляд в листопаді, але відклала подальше обговорення.
Для ратифікації законопроєкт мала схвалити комісія у закордонних справах, перш ніж винести його на повне голосування у парламенті. Після чого Ердоган підпише закон, щоб завершити процес.
Зауважимо, 14 грудня президент США Джо Байден та глава Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорили заявку Швеції на вступ до альянсу НАТО.
Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.
Варто нагадати, що 26 вересня Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі.
Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.
Згодом, на саміті НАТО, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації. Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.
- Президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що намагатиметься максимально сприяти парламентській ратифікації членства Швеції в НАТО, водночас додав, що Стокгольм все ще “не вжив достатніх заходів стосовно курдських бойовиків”.
- 9 липня Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.