У польській армії створять підрозділи безпілотників – глава Міноборони
Джерело: legaartis
У Польщі створюють підрозділи безпілотників, повідомив міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш.
Зробивши висновки з повномасштабної війни РФ проти України, ми створюємо компонент дронових військ. Ми створюємо дронові війська, — заявив міністр.
Він зазначив, що мовиться не лише про дрони.
Їх використання виправдане не тільки в повітрі. Є морські дрони, наземні дрони. Вчора на нараді з керівництвом ВМС ми говорили про використання безпілотників і про те, як адаптувати техніку, щоб не залишатися позаду, – пояснив глава оборонного відомства.
Раніше Владислав Косиняк-Камиш заявив, що вже наприкінці цього року Військо Польське налічуватиме близько 220 000 армійців.
Відповідаючи на питання про цільову чисельність польської армії, глава Міноборони заявив, що вона буде поступово збільшуватися.
На кінець цього року наша армія налічуватиме близько 220 тисяч військовослужбовців. Щороку ця кількість буде збільшуватися, – запевнив Косиняк-Камиш.
Також він зазначив, що чисельність армії є дуже важливою, але не важливішою за оперативні можливості та цивільний захист, і додав, на цьому оборонне відомство і зосередиться.
Раніше глава Міноборони Польщі не виключив нападу Росії на країни НАТО, у разі, якщо Україна не зможе розбити війська РФ.
Я припускаю всі сценарії і абсолютно серйозно сприймаю найгірші з них, — заявив глава польського оборонного відомства. — Це не просто слова, кинуті на вітер. Я намагаюся їх ретельно зважувати.
Міністр заявив, що не можна звикати до війни, не можна забувати про неї. І додав, що ситуація дійсно дуже серйозна, і все більше країн це відчувають. Він повідомив, що у четвер віце-прем’єр-міністр і міністр оборони Данії відвідав Польщу. Сторони підписали меморандум про тіснішу співпрацю. Наприклад, данці дарують Україні 19 винищувачів F-16, все більше країн залучаються до цієї допомоги, але вона має бути ще інтенсивнішою, наголосив Камиш. І пояснив, що це питання європейської безпеки.
За словами міністра, влада Польщі готується до різних варіантів розвитку подій, зокрема з урахуванням напруженої ситуації на Близькому Сході та Тихоокеанському регіоні, акцентуючи не лише на масштабних закупівлях, але й на індивідуальному екіпіруванні армійців.
Глава Міноборони Польщі також зазначив, що після приходу до влади новий уряд уклав контракти на постачання озброєнь та обладнання вартістю у понад 4 млрд євро.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Берлін знаходиться в зоні дії російських ракет, розміщених у Калінінграді й він вражений необережністю Німеччини.
Також європейські генерали також попереджали, що в Альянсу є лише три роки до можливого наступу сил російського глави Володимира Путіна проти військової інфраструктури Німеччини.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- Бундесвер готується до збройного конфлікту проти Росії. Протистояння може розпочатися вже у 2024 році.
- У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі. Це проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- У звіті Німецького товариства зовнішньої політики наголосили, що РФ вистачить шість років, щоб підготувати свої війська до прямого конфлікту з НАТО.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.