В «Енергоатомі» назвали ймовірні причини пожежі на ЗАЕС

Джерело: “Енергоатом” та очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак

Пожежа на Запорізькій АЕС, що сталася 11 серпня близько 20:00, могла бути спричинена недбалістю окупантів або свідомим підпалом росіянами. Загоряння сталося на об’єкті технічного водопостачання, що призвело до пошкодження градирні №1 та іншого технологічного обладнання.

Згідно з офіційною інформацією, порушень меж і умов безпечної експлуатації не зафіксовано, а перевищень контрольних рівнів щодо викидів і скидів радіоактивних речовин немає.

В “Енергоатомі” висловили стурбованість через можливість пожежі, враховуючи, що російські війська використовують приміщення та споруди ЗАЕС для зберігання військової техніки, зброї та амуніції, зокрема у машзалах станції. Використання градирень як місць для складування військового обладнання та амуніції значно підвищує ризик виникнення пожеж на станції.

В “Енергоатомі” наголосили, що деградація систем та елементів АЕС через окупацію погіршує загальну безпекову ситуацію на об’єкті, що може призвести до радіаційної аварії. На цей момент радіаційний стан на станції залишається в межах норм, відповідно загрози для населення немає.

Очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що пожежу на ЗАЕС вже вдалося загасити.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.