В «Енергоатомі» назвали ймовірні причини пожежі на ЗАЕС
Джерело: “Енергоатом” та очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак
Пожежа на Запорізькій АЕС, що сталася 11 серпня близько 20:00, могла бути спричинена недбалістю окупантів або свідомим підпалом росіянами. Загоряння сталося на об’єкті технічного водопостачання, що призвело до пошкодження градирні №1 та іншого технологічного обладнання.
Згідно з офіційною інформацією, порушень меж і умов безпечної експлуатації не зафіксовано, а перевищень контрольних рівнів щодо викидів і скидів радіоактивних речовин немає.
В “Енергоатомі” висловили стурбованість через можливість пожежі, враховуючи, що російські війська використовують приміщення та споруди ЗАЕС для зберігання військової техніки, зброї та амуніції, зокрема у машзалах станції. Використання градирень як місць для складування військового обладнання та амуніції значно підвищує ризик виникнення пожеж на станції.
В “Енергоатомі” наголосили, що деградація систем та елементів АЕС через окупацію погіршує загальну безпекову ситуацію на об’єкті, що може призвести до радіаційної аварії. На цей момент радіаційний стан на станції залишається в межах норм, відповідно загрози для населення немає.
Очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що пожежу на ЗАЕС вже вдалося загасити.
- 8 серпня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив, що виникнення інтенсивних пожеж поблизу української Запорізької атомної електростанції продовжує посилювати проблеми, перед якими постає найбільша в Європі атомна станція.
- В РФ проігнорували резолюцію Міжнародної агенції з атомної енергії з вимогою негайно повернути Запорізьку АЕС під контроль України.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.