В естонському парламенті побоюються, що НАТО може надіслати Росії «хибний сигнал» щодо України
Джерело: Марко Міхкельсон у Twitter
Голова комітету в закордонних справах парламенту Естонії Марко Міхкельсон розкритикував позицію НАТО щодо членства України в Альянсі, висловлену під час саміту, що проходить 11–12 липня у Вільнюсі.
“Послання НАТО щодо України, на жаль, є неоднозначним і може надіслати Росії хибний сигнал”, – написав він.
При цьому прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Варто зауважити, що міністр оборони Великої Британії Бен Воллес відреагував на критику президента України Володимира Зеленського щодо ненадання на саміті у Вільнюсі чіткого графіка чи переліку умов для вступу до НАТО. Він сказав, що “люди хочуть бачити трохи вдячності” за надану допомогу.
Водночас радник США з національної безпеки Джейк Салліван на публічному форумі НАТО сказав, що “американський народ заслуговує на певну подяку”, передало CNN. У такий спосіб він відповів Дар’ї Каленюк, директорці Центру протидії корупції в Україні, яка розкритикувала рішення не запрошувати Україну до Альянсу.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також відповів на критику президента Володимира Зеленського щодо нерішучості НАТО в контексті членства України, зазначивши, що запропоновані умови для вступу в Північноатлантичний альянс “абсолютно нормальні”.
Своєю чергою, речник Кремля Дмитро Пєсков застеріг Захід від надання Україні гарантій безпеки. За його словами, це стане “загрозою для Росії” і матиме “дуже негативні наслідки”.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував сигнали саміту НАТО щодо вступу України у Північноатлантичний альянс.
- Президент України Володимир Зеленський вранці 12 липня прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. У межах зустрічі відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 липня у Вільнюсі продовжиться робота саміту та анонсував низку зустрічей зі світовими лідерами.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Розпочалося перше засідання Ради Україна-НАТО у середу, 12 липня, у Вільнюсі, де проходить саміт НАТО.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.