В РФ погрожують Німеччині «ескалацією напруженості» через плани ввести війська до Литви
Джерело: SkyNews
Плани Німеччини розгорнути бригаду в Литві з 2027 року призведуть до “ескалації військової напруженості” між Росією і НАТО, заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова.
Захарова зробила цей коментар після того, як угода між Німеччиною та Литвою ознаменувала першу постійну дислокацію німецьких військ з часів Другої світової війни.
Домовленість передбачає розміщення постійної німецької бригади чисельністю близько 4800 армійців у Литві, неподалік від кордону з РФ.
Це відбувається на тлі побоювання, що глава РФ Володимир Путін може становити загрозу для країн НАТО.
Раніше Головнокомандувач армії Бельгії попередив, що Росія може атакувати Молдову та країни Балтії, закликавши Європу бути готовими до війні.
Зауважимо, Німеччина відправить тисячі своїх військових до російського кордону. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус порівняв “історичну” угоду із розміщенням союзних військ у Західній Німеччині, які направили для захисту Західної Європи у разі нападу СРСР під час холодної війни.
Східний фланг тепер перемістився на схід, і це обов’язок Німеччини захищати його, – наголосив Пісторіус.
Більшість військових прибудуть у 2025 та 2026 роках, де їм та їхнім родинам запропонують “привабливі умови”, зокрема німецькі школи, житло та авіасполучення.
Швидкість проєкту чітко показує, що Німеччина розуміє нову реальність безпеки, – додав міністр оборони.
Німеччина вже очолює багатонаціональну бойову групу НАТО в Литві чисельністю близько 1000 військовослужбовців, яку інтегрують до бригади.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року НАТО пообіцяла посилити свою присутність на східному кордоні Альянсу.
Стало відомо, що Німеччина планує конфіскувати до держбюджету понад €720 млн заморожених російських коштів.
Раніше президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
Стало відомо, що у 2024 році НАТО планує залучили на військові навчання понад 40 тисяч військовослужбовців. Спільні тренування стануть найбільшими з часів Холодної війни.
- Президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
Масовані удари українських дронів по ключових російських портах призвели до обвалу нафтового експорту РФ до найнижчого рівня за понад рік та скоротили доходи Кремля. Постачання через Балтику впали до мінімуму з початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.
Станом на 31 березня кількість загиблих внаслідок атаки дронів 28 березня по Одесі збільшилася до трьох осіб.
30 березня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду між країнами щонайменше на десять років.
Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, раніше запущений Кабміном експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони вже реалізується і дає перші результати.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ.