Війська РФ відпрацьовували атаку на Фінляндію та крани Балтії – ЗМІ
Джерело: Iltalehti
Росія не відмовилася від планів нападу на Фінляндію, Балтійські країни та Норвегію, про що свідчать заяви НАТО з даних розвідки. Уряд Фінляндії також визнав можливість такого розвитку подій у своєму звіті про оборону.
Аналітики зазначають, що у 2024 році почастішали високорівневі попередження про загрозу. Росія відпрацьовує масштабні наступальні операції, зокрема за участі десятків тисяч військових, ракетних підрозділів та десантників. Зауважується, що увага акцентується на північних регіонах — Лапландії та узбережжі Норвегії.
На Балтійському напрямку Росія може намагатися захопити столицю Естонії та Латвії, а також забезпечити коридор між Калінінградом і Білоруссю.
Зокрема російська армія вже відпрацьовувала такий сценарій під час навчань. Згідно з цим планом, на півночі 14-й армійський корпус атакуватиме норвезьке узбережжя з боку Мурманська, водночас одразу з моря, суші та повітря, а до Лапландії висадиться десант, який спробує швидко захопити аеропорт Івало. Крім того, до Фінляндії ввійдуть ракетні війська, розгорнуті на Кольському півострові, стверджують співрозмовники видання. За їхніми оцінками, у нападі братимуть участь “десятки тисяч російських солдатів”.
Створення буферної зони дозволить перенести бойові дії на територію країн НАТО та пов’язати сили Альянсу. Джерела також вважають, що Росія залучає війська 44-го армійського корпусу для атаки південного узбережжя та південного сходу Фінляндії, щоб захопити північне узбережжя Фінської затоки. Це ускладнить підтримку оборони Естонії з фінського спрямування. У НАТО вважають, що Росія прагне кордонів Туркуського договору 1743 року. У цьому випадку її армія намагається досягти річки Кюмійокі. Далі метою стане протока Пуумалансалмі. Ракети можуть бути запущені і по Гельсінкі, проте основним напрямком атак будуть країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія.
Джерела видання пояснили, що погляди президента РФ Володимира Путіна на безпеку відбивають прагнення створення єдиної буферної зони в Європі від Арктичного регіону через Балтійське і Чорне моря до Середземного.
За оцінками НАТО, війна РФ проти України довела готовність Москви до великих втрат, що збільшує ризик агресивних дій проти сусідніх держав.
Нагадаємо, в Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
У місті Нарва, що знаходиться на кордоні з Росією, постійно протидіють провокаціям з боку Росії, таким як глушіння супутникової навігації, викрадення прикордонних буїв, пропагандою та використанням розвідувальних безпілотників.
Близько чверті населення Естонії складають етнічні росіяни, більшість з яких мають естонське громадянство і тісно пов’язані з країною. Однак Кремль раніше майстерно використовував етнічні відмінності й розпочинав агресію в Грузії, Молдові та Україні під приводом “захисту російської діаспори”.
Існує побоювання, що Кремль може спробувати захопити схід Естонії з її великою російськомовною спільнотою, щоб змусити НАТО втрутитися, що може призвести до глобального конфлікту. Якщо ж Альянс не відреагує, це покаже, що положення статті 5 про спільну оборону НАТО не має сенсу.
Нарва, місто з 96% російськомовних мешканців, є третім за величиною в Естонії і ближче до Санкт-Петербурга, ніж до Таллінна. У 2022 році, невдовзі після вторгнення РФ в Україну, Володимир Путін заявляв, що Нарва історично є частиною Росії.
Естонія збільшує витрати на оборону. Таллінн побоюється, що Росія може використати будь-яку паузу у війні з Україною для нападу на Естонію як вразливу країну НАТО. Одним з основних завдань є посилення охорони 338-кілометрового кордону з Росією, і хоча план поки що полягає в оснащенні всієї протяжності кордону засобами спостереження, реалізувати навіть це складно.
Додамо, 12 грудня генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив очолюваний США трансатлантичний альянс, що той не готовий до загроз з боку Росії у найближчі роки, і закликав змінити мислення на воєнний час – з більшими витратами на оборону.
Рютте заявив, що майбутні витрати повинні бути набагато вищими, ніж нинішня ціль альянсу у 2% ВВП. Він закликав членів альянсу готуватися до можливої війни з Росією у середньостроковій перспективі.
Росія готується до довготривалої конфронтації, як з Україною, так і з нами, – наголосив він під час виступу в Брюсселі. – Ми не готові до того, що нас чекає через чотири-п’ять років, – додав генеральний секретар НАТО, зазначивши: “Настав час перейти до мислення воєнного часу та збільшити наше оборонне виробництво та витрати на оборону”.
За оцінками альянсу, цього року 23 із 32 членів досягнуть цільового показника у 2%.
Під час холодної війни європейці витрачали набагато більше 3% свого ВВП на оборону, – нагадав Рютте. – Нам знадобиться набагато більше, ніж 2%.
Очільник НАТО заявив, що альянс повинен активізувати оборонне виробництво, закликавши уряди “припинити створювати бар’єри між собою та між промисловістю, банками та пенсійними фондами”.
Також він звернувся до оборонної промисловості, запевнивши, що фінансування лише збільшуватиметься, тож закликав їх наважуватися на інновації та ризикувати.
Глава НАТО попередив про “скоординовану кампанію з дестабілізації наших суспільств”, включаючи кібератаки та замахи на вбивства.
Окремо Рютте зауважив про амбіції Китаю, зазначивши, що Пекін суттєво нарощує свої сили.
Раніше повідомляли, що через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Згодом експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман попередив, що прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає.
- Згідно зі звітом, підготовленим проєктом New Diplomacy Project, консультантами якого є колишній посол Великої Британії у США Девід Меннінг та Фонд Friedrich Ebert Foundation, пов’язаний із Соціал-демократичною партією канцлера Німеччини Олафа Шольца, Європі, Великій Британії та Україні необхідно терміново “захистити від Трампа” свою колективну безпеку, створивши “банк НАТО” для фінансування оборонних витрат.
- Голова Європарламенту Роберта Мецола зауважила, що Європейському Союзу слід створити власну безпекову організацію на додаток до НАТО.
- Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
- Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
- 5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
У МВС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи на місці удару ворожим дроном вранці 1 січня тривають у складних умовах, до них залучили спеціальну техніку, на місці робіт перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що транзит російського газу через територію України в Європу нині спустився до 0, і це одна з найбільших поразок Кремля і його очільника Володимира Путіна.
Міністерство охорони здоров’я перевірило майже тисячу випадків сумнівного встановлення інвалідності, які передали правоохоронні органи.
Під час першої атаки дронів на Київ у 2025 році загинув доктор наук Ігор Зима разом із дружиною і котиком.
Глава міністерства закордонних справ Чехії Ян Ліпавський прокоментував дронову атаку Росії на Україну у новорічну ніч.