Якщо Трамп залишить Україну без підтримки, не розраховуйте, що Європа заповнить прогалину – WP
Джерело: The Washington Post
За 18 місяців повномасштабного вторгнення РФ адміністрація Байдена виділила Україні вражаючу суму допомоги – приблизно 75 мільярдів доларів, не враховуючи нещодавнього запиту адміністрації на додаткові 21 мільярд доларів. Ця сума швидко наближається до більш ніж половини всієї допомоги, яку США надали Ізраїлю з моменту його заснування в 1948 році. Дивно, але Європа спільно взяла на себе ще більше зобов’язань, щоб допомогти українцям вижити, боротися та запобігти фінансовому краху.
Це має сенс для багатьох американців. Незаконне вторгнення Володимира Путіна спровокувало те, що, зрештою, є європейською війною – найбільшим і найкривавішим конфліктом на континенті з часів Другої світової війни. Багато європейців розуміють, що Київ, борючись за власне існування, також стримує агресора, який становить загрозу для інших країн.
Але активізація зусиль континенту не повинна затьмарювати той факт, що перспективи виживання України різко впадуть без продовження постачання американської зброї, фінансової підтримки та політичного лідерства. У найближчому майбутньому було б фантастикою уявити, що Європа могла б заповнити прогалину, якби Вашингтон скоротив свою підтримку.
Той факт, що розмова про те, щоб “заповнити прогалину” взагалі відбувається, пов’язаний головним чином з усвідомленням серед союзників США того, що Дональд Трамп може повернутись в Білий дім. Коли Трамп говорить, що припинить війну за “24 години” у разі переобрання, неявна загроза того, що він накладе вето на подальшу допомогу Україні, зрозуміла для всіх в Європі.
Різке скорочення підтримки України з боку Вашингтона могло б стати серйозним поштовхом для сподівань Путіна на відродження імперії і сигналом того, що Сполучені Штати відвертаються від Європи після більш ніж 75 років американського лідерства. Це поставило б під загрозу життєздатність Організації Північноатлантичного договору і поставило б під загрозу захист прифронтових держав НАТО перед лицем реваншистських амбіцій Москви.
Це також може призвести до ще більшого кровопролиття в Україні через послаблення обороноздатності країни.
По всій Європі б’ють на сполох. Але наразі не йдеться про заміщення американської допомоги Україні, якби вона зникла, не кажучи вже про прискорення довгострокової «стратегічної автономії» Європи, яку президент Франції Еммануель Макрон висуває як альтернативу гарантіям безпеки США. Дійсно, Франція відстає в оснащенні України, як щодо кількості зброї, яку вона постачала безпосередньо, так і за відсотком валового внутрішнього продукту, який становить її допомога.
Попри всі зусилля Європи допомогти Україні, якісно її внесок не може зрівнятися з внеском Сполучених Штатів, попри цифри в заголовках. Нереально, що європейці могли б приблизно подвоїти свій внесок, щоб компенсувати припинення фінансування США за сценарієм Трампа.
Європейська допомога Україні включає великі запаси старої радянської техніки зі східноєвропейських арсеналів – корисна зброя, але не заміна сучасної зброї та боєприпасів США. І європейські обіцянки щодо фінансової підтримки Києва, включно з обіцянкою 55 мільярдів доларів на чотири роки, часто складаються з позик, на відміну від підтримки США, яка є переважно грантовим фінансуванням.
Довгострокова проблема збільшення європейської допомоги має коріння в економічних, промислових і матеріально-технічних проблемах континенту. Обмежувальні фактори включають сповільнене зростання у двох найбільших економіках Європи – Німеччині та Великій Британії; малі запаси зброї по всьому континенту, які вже виснажені війною; закриті заводи та виробничі лінії, які тільки зараз готуються до виробництва зброї, що знадобиться Україні для війни, яка, ймовірно, затягнеться.
Найсерйознішою перешкодою для лідерства в європейській безпеці є політична воля, а точніше її відсутність – дефіцит, який яскраво проявився минулої зими, коли канцлер Олаф Шольц тижнями відкладав дозвіл на надання Україні бойових танків Leopard 2 німецького виробництва. Лише коли Байден зробив перший крок, пообіцявши надіслати американські танки Abrams, Шольц погодився.
Війна також не стерла власних проблем у безпеці Європи, навіть якщо деякі зміни – наприклад, нещодавня підтримка Францією членства України в НАТО – призводять до значних змін. Залишається глибока прірва між більшою частиною Західної Європи, яка прагне зближення з Росією, та багатьма східноєвропейськими націями, де окупація радянської доби залишила глибокі антиросійські настрої.
Попри нещодавні спроби активізувати військові зусилля Європи, лише 10 із 29 європейських членів НАТО наразі досягають мети альянсу щодо витрачання 2 відсотків річного економічного виробництва на оборону. Серед них лише три західноєвропейські країни: Велика Британія, Греція та Фінляндія. Навіть такі великі країни, як Італія та Іспанія, далеко не відповідають стандартам НАТО.
Натомість Сполучені Штати витрачають приблизно 3,5% ВВП на оборону, що більше, ніж усі інші члени НАТО разом узяті. Чисельність американських військ, дислокованих у Європі, перевищує кількість персоналу всієї британської армії.
Після десятиліть сподівань на безпекову парасольку США багато європейських політиків усвідомлюють, що інвестиції в безпеку України є внеском у їхню власну безпеку. Їхні зусилля прискорюються, але недостатньо швидко, щоб звести нанівець потенційно катастрофічні наслідки припинення допомоги США.
- 30 серпня опублікували заяви колишнього президента Дональда Трампа, який сказав, що він як президент був надто зайнятий “рятуванням мільйонів життів”, щоб керувати своєю компанією, не кажучи вже про шахрайство.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон звернувся до колишнього президента США Дональда Трампа з прямим закликом не відмовлятися від підтримки України США, якщо він стане президентом у 2024 році.
- Колишній глава британського уряду Борис Джонсон, після звершення саміту НАТО у Вільнюсі звернувся до Сполучених Штатів із застереження щодо “втоми від України”.
- Колишній президент США Дональд Трамп та губернатор Флориди Рон Десантіс виступили проти надання касетних боєприпасів Україні.
- 6 вересня Держсекретар США Ентоні Блінкен відзначив “хороший прогрес”, якого Україна досягла у своєму контрнаступі.
- Генсек НАТО Єнс Столтенберг прокоментував український контрнаступ. За його словами, ЗСУ “знову перевершили очікування”.
- Західні офіційні особи переконані, що Росія вже програла війну, тому що їй не вдалося досягти своєї головної мети – підкорити Україну. Відтак стверджують, що темпи просування ЗСУ на полі бою не є мірилом загального успіху.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.