ЄС скликає позачерговий саміт щодо України та оборони
Джерело: Антоніу Кошта/X
Лідери Європейського Союзу проведуть позачерговий саміт 6 березня, щоб обговорити ситуацію в Україні та зміцнення європейської оборони, повідомив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Я вирішив скликати спеціальну Європейську раду 6 березня, – зазначив Кошта.
I have decided to convene a special European Council on 6 March.
We are living a defining moment for Ukraine and European security.
In my consultations with European leaders, I’ve heard a shared commitment to meet those challenges at EU level: strengthening European Defence…
— António Costa (@eucopresident) February 23, 2025
Він наголосив, що Європа переживає вирішальний момент стосовно безпеки України та всього континенту. За його словами, під час консультацій з лідерами країн ЄС він отримав підтвердження спільної готовності зміцнювати європейську оборону та сприяти довгостроковій безпеці України.
На саміті очікується ухвалення рішень щодо подальшої військової та фінансової підтримки Києва, а також зміцнення оборонного потенціалу Євросоюзу.
Додамо, 17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні. Однак, додав глава НАТО, слід обговорити всі деталі.
Зауважимо, лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційного мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії.
Раніше стало відомо, що союзники вважають, що розміщення в Україні 200 тисяч західних миротворців, до чого закликав президент Володимир Зеленський у Давосі, не є реалістичним сценарієм. Це “набагато більше, ніж кількість солдатів, котрі брали участь у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни”, пише видання.
Наразі українські посадовці вважають здійсненним введення 40-50 тисяч іноземних солдатів, котрі б брали участь у реалізації безпеки вздовж лінії фронту завдовжки 1000 км.
Європейські країни нині проводять детальні переговори стосовно відправлення військового контингенту до України у разі припинення чи замороження війни з Росією. За словами співрозмовників агентства, мінімальна чисельність такої місії оцінюється у 40 тисяч військових. Разом з тим, панує думка, що для захисту України від повторення російської агресії потрібно 100 тисяч військових, підтвердив представник європейських служб безпеки.
Глава Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”. Також він 5 березня 2024 року він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.
17 лютого президент Володимир Зеленський поінформував про результати розмови з главою Франції Емманюелем Макроном, котрий провів терміновий саміт європейських країн у Парижі для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.