За рік кількість росіян, які підтримують війну в Україні, зменшилась майже удвічі – ISW

Джерело: Інститут вивчення війни

В ISW зауважили, що з лютого 2023 року кількість росіян, які підтримують війну проти України зменшилась майже удвічі. У зв’язку із цим у Кремлі побоюються щодо результатів майбутніх виборів президента РФ.

Нещодавно опитування, проведене російською опозиційною дослідницькою організацією “Хроніки” протягом 17-22 жовтня 2023 року показало, що кількість тих громадян, як раніше вважали, що РФ не повинна виводити війська з України до досягнення своїх цілей і має збільшити допомогу армії, зменшилась з 22% до 12%

Ще 40% опитаних, за даними “Хроніки”, підтримали виведення російських військ з України без досягнення цілей. Ця цифра протягом року фактично не змінилась.

Ще 33% не підтримали виведення військ і виступили за продовження війни, тоді як у лютому 2023 року таких було 47%.

Опитування, опубліковане “Левада-центр” 31 жовтня 2023 року показало, що 55% росіян хочуть мирних перемовин з Україною, а 38% – продовження війни.

На думку фахівців, війна РФ проти України створила нову соціальну напругу всередині самої Росії, яка є дуже помітною, навіть попри цензурні зусилля Кремля.

Зокрема родичі російських мобілізованих масово скаржаться та закликають допомогти їх рідним.

Російське опозиційне видання “Важные истории” 29 листопада повідомило, що від початку повномасштабної війни росіяни надіслали понад 180 000 скарг щодо дій міноборони РФ.  Більшість цих скарг щодо виплат армійцям, стану мобілізації, зниклих безвісти та поганого медичного обслуговування.

В ISW зауважили, що Кремлю не вдалось поставити російське суспільство на воєнну основу і загострення соціальної напруги свідчить, що це суттєво впливає на громадян напередодні виборів президента у березні 2024 року.

Фахівці додали, що у Кремлі, ймовірно стурбовані, що така ситуація вплине на результати президентських виборів і вживають заходів, аби підтримка Путіна не залежала від ситуації на фронті.

Зокрема президентська кампанія Путіна буде зосереджена на внутрішню стабільність Росії та посиленні критики Заходу, а не на війні проти України.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.

Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.