Глава МЗС Фінляндії підтримала Макрона щодо відправлення іноземних військ в Україну

Джерело: Еліна Валтонен в інтерв’ю Financial Times

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.

Валтонен зауважила, що у “довгостроковій перспективі західні союзники, звичайно, не повинні нічого виключати”.

Зауваження глави МЗС, які повторюють лідери та офіційні особи країн Балтії, акцентують, як Макрон знайшов прихильність членів НАТО після його нещодавнього звернення до Росії та попереджень про те, що поразка Москви в Україні є “найважливішою для безпеки Європи”.

Десятиліттями більшість країн Центральної та Східної Європи ставилися до Франції з глибокою підозрою через ігнорування інтересів безпеки регіону та залицяння до Кремля.

Навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та доказів широкомасштабних воєнних злочинів, Макрон вважав, що Росію не можна “принижувати”.

Одначе, відтоді він дійшов висновку, що Росія становить загрозу існуванню для ЄС і безпеки Франції.

Французький президент приголомшив своїх союзників у лютому, коли заявив, що буде готовий направити бойові підрозділи, щоб допомогти Україні перемогти Росію.

Читайте також: Макрон прагне домінувати в ЄС у ролі лідера — ЗМІ

Вальтонен наголосила, що не було помилкою змушувати Росію здогадуватися про те, що саме готові зробити прихильники України.

Навіщо нам розкривати всі свої карти? – пояснила вона.

Раніше Інґріда Шимоніте, прем’єр-міністерка Литви, також схвально відгукнулася про намагання Макрона створити “стратегічну двозначність”.

Що мені сподобалося у двох нещодавніх заявах президента Макрона, так це те, що він сказав, що насправді, чому ми повинні нав’язувати собі червоні лінії, коли у Путіна в принципі немає червоних ліній?

Фінляндія та країни Балтії також об’єднуються навколо традиційних французьких ідей щодо того, щоб ЄС відігравав більшу роль у спільних військових закупівлях та співпраці у сфері оборонної промисловості, залучивши підтримку бюджет.

Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.

Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

На що радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що президент Франції Емманюель Макрон має абсолютне право розглядати можливість відправки військ на територію України.

Міноборони розробляє проєкт постанови Кабінету Міністрів України, котрий передбачає порядок і розміри грошової винагороди для військовослужбовців за впровадження та використання інноваційних розробок.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 18 червня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 136 бойових зіткнень.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, виступаючи перед депутатами Європарламенту у Страсбурзі, заявила, що Росія планує розширити театр воєнних дій у Європі, про що свідчать безпрецедентні військові витрати. 

На війні проти росіян загинув 26-річний український легкоатлет Віталій Римарук, котрий спеціалізувався на метанні диска. Спортсмен служив у спецпідрозділі “Омега”.

Сенат США відтермінував ухвалення законопроєкту щодо санкцій проти Росії та її торгових партнерів щонайменше до липня. Причиною стали інші пріоритети, зокрема загострення війни між Іраном та Ізраїлем, а також просування податкового законопроєкту президента Дональда Трампа.