ВР прийняла в першому читанні законопроєкт про посилення покарання за військові порушення

Джерело: нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, Ірина Геращенко

В середу, 10 квітня, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення. 

Олексій Гончаренко повідомив, що за відповідний законопроєкт проголосували 254 народні депутати.

За словами Гончаренка, спершу в законопроєкті хотіли ввести кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК замість адміністративної, проте “вчора її вирішили все таки прибрати”.

“Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалено зараз урядову версію з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – наголосив нардеп Железняк.

Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вона зазначила, що в законопроєкті пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років), які перевищують стандарти навіть кримінального законодавства.

За її словами, мінімальна сума штрафу за такі порушення становитиме 8500 гривень (раніше було 510 грн), а максимальна – 204 000 гривень (раніше 8500 грн).

Геращенко зазначила, що в законопроєкті встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, такі як дезертирство.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.