У Польщі розпочала роботу комісія з вивчення дестабілізуючого впливу Росії
Джерело: tagesschau
5 червня у Польщі розпочала роботу новостворена Комісія з розслідування можливого впливу російських і білоруських спецслужб за минулі 20 років. До складу комісії входять дванадцять спеціалістів з питань безпеки, повідомив прем’єр-міністр Дональд Туск. Очолює Комісію голова військової контррозвідки генерал Ярослав Строжик.
Зауважується, що політики не входять до складу Комісії.
Польща є одним із найважливіших військових опорників України у війні проти РФ. Це також матеріально-технічний центр для західної військової допомоги Києву. Тому Росія бачить у Варшаві ворога. Відносини із сусідньою Білоруссю, союзником Москви, також напружені. Як і інші країни ЄС, Польща побоюється диверсій з боку російських спецслужб. Уряд у Варшаві також вважає, що російські спецслужби стоять за кібератакою на польське державне інформаційне агентство PAP минулого тижня. Зокрема у фейковому повідомленні мовилося, що Польща вербувала 200 тисяч громадян у межах часткової мобілізації та хотіла відправити їх в Україну. Уряд одразу це спростував.
У той час як позиція Польщі, як ключового центру розподілу збройових постачань в Україну робить її головною мішенню для шпигунів Москви, справа про підозру у шпигунстві польському судді призвела Варшаву до стану підвищеної готовності.
Туск видав розпорядження про створення комісії з розслідування російського та білоруського впливу на внутрішню безпеку та інтереси Республіки Польща у 2004-2024 роках.
Відродження комісії означає політичний поворот для Туска, позаяк цей орган сформував минулого року попередній польський уряд, — крок, який засудили у “Громадянській коаліції” Туска, як засіб “полювання на відьом” через норми закону, що могли заборонити політикам перебувати на певних посадах.
Нещодавно Польща заарештувала дев’ятьох осіб у зв’язку з актами саботажу, вчиненими за наказом російських служб. Злочини включали “побиття, підпали та спроби підпалу”. 21 травня Туск повідомив, що протягом ночі затримали ще трьох осіб за цією справою.
Наші служби працюють дуже ефективно, коли мовиться про спроби диверсій у Польщі та сусідніх країнах, — додав він, згадавши Латвію та Литву.
Також глава польського уряду поінформував, що слідчі перевіряють, чи причетна Росія до масштабної пожежі у варшавському торговому центрі цього місяця.
Раніше Туск заявив, що Польща виділить додаткові 100 мільйонів злотих (26 мільйонів доларів) своїм спецслужбам через загрозу з боку Росії.
Зауважимо, у березні речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Яцек Добжинський повідомив, що польська контррозвідка розслідує діяльність проросійської шпигунської мережі, спрямованої проти держав та інституцій ЄС.
Завданням ворожої агентури було популяризувати політику РФ в Європі та шкодити країнам і структурам ЄС передусім через поширення дезінформації, зокрема щодо війни Росії проти України.
Згідно з даними контррозвідки, учасники мережі хотіли організувати проросійські заходи та медійні кампанії в ЄС для просування офіційної російської пропаганди, включаючи послаблення позицій Польщі на міжнародній арені та дискредитацію України. Поширення дезінформації мало б вплинути, серед іншого, на вибори до Європарламенту.
27 березня стало відомо, що Чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва.
За словами прем’єр-міністра Петри Фіала, група використовувала празький новинний сайт “Голос Європи” для поширення інформації, спрямованої на те, щоб перешкодити Європейському Союзу надавати допомогу Україні в боротьбі з російською агресією.
Фіала повідомив, що Служба інформації та безпеки Чехії(BIS) виявила, що проросійська мережа здійснювала дії, які мають “серйозні наслідки для безпеки Чехії та ЄС”.
Група вела агітацію на території ЄС “проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України”, додав глава чеського уряду. Діяльність групи також дійшла до Європейського парламенту, зазначив він, не повідомляючи додаткових подробиць.
Раніше французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.
Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.
Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.
Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія
Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.
Варто зауважити, згідно з отриманим секретним документом, міністерство закордонних справ Росії розробило плани щодо послаблення західних країн, включаючи Сполучені Штати, і використання війни проти України для формування “світового порядку”, вільного від “американського домінування”.
- Державні установи Польщі за останній тиждень зазнали кібератак з боку хакерської групи APT28, яку пов’язують із російськими спецслужбами.
- У місті Катовіце, де планувалося проведення виїзного засідання уряду Польщі, польські спецслужби виявили прослуховуючі пристрої.
- 18 квітня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок викликала російського посла в Берліні через розслідування шпигунства.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Влада Естонії в Тарту затримала російського вченого В’ячеслава Морозова, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ.
- Співробітники Латвійської Служби державної безпеки затримали російського громадянина, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб.
Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.
Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ.
5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.
Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.