Україна розслідує незаконне позбавлення волі Росією понад 14 тисяч цивільних – Генпрокурор
Джерело: Офіс Генпрокурора
Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що станом на сьогодні Україна розслідує незаконне позбавлення волі Росією понад 14 тисяч цивільних. Встановлено понад 170 катівень, фактично кожен, хто повернувся з російської неволі, піддавався різним формам насильства.
Костін наголосив, що злочини РФ проти цивільного населення є масовими та поширеними та мають ознаки злочинів проти людяності.
Також Генпрокурор додав, що обʼєднання зусиль національних та міжнародних партнерів — одна з головних передумов належного документування та розслідування таких складних та сенситивних злочинів.
Ми високо цінуємо внесок неурядових організацій, які посилюють роботу слідчих та прокурорів. На сьогодні Офісом Генерального прокурора повідомлено про підозру 261 особі за злочини, пов’язані з незаконним утриманням цивільних, судові вироки отримали 58 осіб, — зазначив він.
Раніше Костін повідомив, що під час історичного Саміту миру у Швейцарії об’єдналися представники понад 100 держав та організацій заради спільної мети — відновити та зберегти справедливий мир.
Читайте також: У Гаазі обговорюють «трибунал для Путіна»
Також Генпрокурор в інтервʼю телеканалу “Ми-Україна” розповів про документування та розслідування Офісом Генпрокурора воєнних злочинів Росії.
Воєнні злочини є масовими та різноманітними. Найбільші виклики саме при розслідуванні цих злочинів, оскільки ми маємо справу з великою кількістю. І на цьому напрямку в нас вже є результати.
Він зазначив, що вже понад 50 російських військових отримали вироки в українських судах.
Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні
- За тиждень російські загарбники знищили понад 100 гектарів лісу на Лиманському напрямку.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
- Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.