Міноборони допустило на озброєння роботизований комплекс з кулеметом Browning 12.7
Джерело: Міноборони
Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації український роботизований бойовий комплекс на гусеничній платформі з кулеметом Browning 12.7 — Droid TW 12.7
Зауважується, що комплекс підтвердив свою надійність під час бойових випробувань.
Характеристики Droid TW 12.7:
- кулемет калібру 12.7 мм
- гусенична платформа для найскладніших умов
- дистанційне управління через планшет
- працює на цифровому звʼязку.
В умовах сучасної війни технології відіграють вирішальну роль у забезпеченні переваги на полі бою. Кодифікація та допуск до експлуатації українського роботизованого комплексу Droid TW 12.7 – це вагомий крок до впровадження інновацій у Збройні сили України. Кодифіковуємо зразки, що стають надійним інструментом для наших захисників, допомагаючи їм виконувати завдання в найскладніших умовах. Наша перевага – високотехнологічна армія, здатна протистояти сучасним викликам, – повідомив заступник міністра оборони Дмитро Кліменков.
Додамо, раніше відомство кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони ремонтно-евакуаційну бронемашину WZT-3.
Також кодифіковано універсальний безпілотний багатоцільовий транспортер переднього краю BoarTAC українського виробництва, котрий за ходовими характеристиками має високу прохідність і тяглову силу.
Раніше відомство допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Загалом з початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
Довідка. Як повідомляло Головне управління забезпечення супроводу життєвого циклу озброєння та військової техніки, процедура кодифікації, допуску до експлуатації для нового зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) спрощена до 10 днів.
Кодифікований та внесений до штатно-табельного розкладу військових частин зразок ОВТ вітчизняного виробництва дозволено закуповувати за кошти державного бюджету і використовувати у ЗСУ.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
Американсько-німецька компанія-розробник програмного забезпечення Auterion до кінця 2025 року спорядить Україні 33 тисячі “ударних систем” для БпЛА з штучним інтелектом, здатних обходити системи радіоелектронної боротьби та фізичні перешкоди – подібно до дронів на оптоволокні.
Станом на 27 липня Силам оборони вдалося звільнити від російських військ село Кіндратівка Хотінської громади, що на Сумщині.
На Закарпатті затримали організатори схеми незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон, котрий намагався підкупити прикордонника 320 тисячами гривень.
27 липня президент Володимир Зеленський розповів про “предметну” розмову з главою Франції Емманюелем Макроном, зауваживши, що Париж готовий допомогти Україні профінансувати виробництво дронів.
Служба зовнішньої розвідки України відзначила, що після запровадження санкцій у 2022 році витрати Росії на транзит вантажів зросли, особливо на маршрутах до Калінінградської області, котра не має сухопутного сполучення з рештою російської території.