27 вересня 1941 року почались перші розстріли у Бабиному Яру
Джерело: Букви
Понад 80 років тому у Києві відбулась одна з найтрагічніших подій міста у період Другої світової війни – розстріл цивільних громадян, зокрема представників єврейської національності та ромів, а також тих, хто намагався їх врятувати. Розстріляли нацисти також українських націоналістів, радянське підпілля та пацієнтів психіатричної лікарні.
Німецькі війська окупували Київ 18 вересня 1941 року. Після цього у місті пролунали вибухи у Київській цитаделі та на Хрещатику: їх влаштували радянські диверсанти.
Саме це стало приводом для німецьких окупантів оголосити показові каральні операції, хоча насправді винищення єврейського народу було ідеологією Третього рейху.
Вже 27-28 вересня нацисти вивісили у Києві оголошення про те, що 29 вересня о 8 ранку євреї повинні зібратись на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.
Однак перший розстріл відбувся саме 27 вересня 1941 року: тоді жертвами нацистів стали 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідоме.
- 1 серпня до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав розпорядження про виділення Україні $2 млн на закупівлю електрообладнання азербайджанського виробництва у межах гуманітарної допомоги.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер поскаржився на бюрократичні перепони під час будівництва заводу боєприпасів в Україні.
Лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко окреслив п’ять принципів, яких Україна має дотримуватися на переговорах щодо припинення вогню, наголосивши, що суверенітет і територіальна цілісність країни не можуть бути предметом торгу у контексті припинення вогню.
Саратовський нафтопереробний завод “Роснєфті” зупинив прийом сировини після удару українського дрона у неділю, повідомило обізнане з ситуацією джерело.
Вищий антикорупційний суд не задовольнив клопотання щодо відсторонення голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, обвинуваченого в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн та декларуванні недостовірних відомостей.